Дружині священика УПЦ відмовили в роботі, що це означає?
Ілліна Валентина отримала відмову у працевлаштуванні через свої релігійні переконання. Фото: Омскинфо
У Здолбунові, районному центрі Рівненської області, є місцева газета «Нове життя». Чи то через наближення місцевих виборів, чи то такий збіг обставин, але власник видання, а за сумісництвом голова Здолбунівської райради Олег Дацюк вирішив, що рейтинг газети треба б підняти вище. Для цього на пост головного редактора запросили відомого журналіста Валентину Ілліну, яка є дружиною священика УПЦ.
При співбесіді вона відкрито заявила про свою належність до канонічної Церкви і у відповідь почула, що головне – це її професійні якості, а не релігійні переконання. На тому і зійшлися.
Але тут почувся грізний окрик колишнього голови райдержадміністрації Сергія Кондрачука, що, мовляв, як це так, дружина священика УПЦ буде головним редактором?! «Виправте це непорозуміння, я вас дуже прошу», – Кондрачук написав на своїй сторінці в Facebook. І власник газети «Нове життя» тут же взяв під козирок і теж через Facebook відрапортував, що такого працівника, як Валентина Ілліна, «не було і немає».
Означає це ось що:
По-перше, хорошим тоном стало обурюватися дискримінацією чорношкірих, представників ЛГБТ, мігрантів і т. д. Але чому ніхто не обурюється дискримінацією громадянина України за його релігійним переконанням?
По-друге, факт відмови в прийомі на роботу за релігійними переконаннями є не просто доведеним, але і підтвердженим самими учасниками через свої сторінки в Facebook. Це означає, що правоохоронні органи повинні дати цьому правову оцінку. До речі, так само, як і фактами безпосередньої участі Сергія Кондрачука в рейдерських захопленнях храмів УПЦ Будеражі, Копиткові і т. д.
По-третє, Олег Дацюк і в якості власника газети, і в якості голови Здолбунівської райради, тобто органу місцевого самоврядування, за Конституцією та законами України є незалежним від виконавчої влади – колишнього голови райдержадміністрації Сергія Кондрачука. В даному випадку на це всім наплювати. Живемо не за законом, а за поняттями.
По-четверте, Валентина Ілліна – професіонал у журналістиці, який дійсно міг би підняти рейтинг місцевої газети. Але власник видання Олег Дацюк вирішив краще цього не робити, лише б уникнути докорів у «непатріотизмі».
По-п'яте, бачити ворога в особі канонічної Церкви та її вірних чад – це не просто помилка, що загрожує низькими рейтингами для газети, а помилка, що загрожує тим, хто її здійснює, опинитися у вічному житті зовсім не там, де хотілося б.
Ну, і по-шосте, те, що людина позбулася роботи через свою вірність Христу і Його Церкві, – це сповідання віри, а те, що він терпить нападки і звинувачення, – це виконання слів апостола Петра: «Бо то вгодне, коли хто, через сумління перед Богом, терпить недолю, непоправді страждаючи. Бо яка похвала, коли терпите ви, як вас б'ють за провини? Але коли з мукою терпите за добрі вчинки, то це вгодне Богові!» (1Петр. 2, 19-20).
Читайте також
Чому ідея «національної церкви» приречена
За найоптимістичнішими підрахунками, населення України зараз – не більше 19 млн. Цифра шокує, особливо якщо згадати, що на початку незалежності в країні проживали 52 млн осіб.
«УПЦ не відспівує воїнів»: технологія брехні
Наприкінці грудня в Мережі пройшла хвиля обурення з приводу відмови священників УПЦ відспівати воїна в буковинському селі Банилів-Підгірний. Що ж там сталося?
Буданов замість Єрмака: чи зміниться щось для УПЦ?
Чи буде новий голова ОП використовувати посаду, щоб вести війну проти УПЦ?
«Аще станеться різдво Бандери…»
На сторінках трьох популярних «священників-блогерів» ПЦУ розміщені привітання з днем народження Бандери, але відсутні будь-які публікації, присвячені Василію Великому або святу Обрізання.
Чому захист УПЦ – «ахіллесова п'ята» лобістів української влади
На публіку лобісти української влади в США заявляють, нібито жодних переслідувань Церкви в Україні немає. Але насправді вони все прекрасно знають і обізнані про кожен випадок.
У ПЦУ випадково показали справжню кількість добровільних переходів?
38 кліриків від 2000 «переходів» – це близько 2%. Саме такий відсоток реальних добровільних переходів з УПЦ в ПЦУ нам продемонстрував Сергій Петрович Думенко.