Перейменування «російських» храмів: початок

Захоплений храм у Хмельницькому. Фото: скріншот Youtube.com

Вона асоціюється у ПЦУ «з російським містом Казань, столицею Республіки Татарстан». І з цієї причини від нього вирішили відмовитись на користь «української» Почаївської ікони.

Насамперед, треба сказати, що «перехід» цього храму до ПЦУ навіть за теперішніх свавільних часів – відверто «зашкварний». Його організатори – депутат Хмельницької міськради Віталій Підгайчук і начальник управління культури Артем Ромасюков. Голова нової парафіяльної ради – теж депутат Хмельницької міськради, Олег Яницький. Голосували під час «переходу» абсолютно сторонні люди, в чому вони наївно зізнавалися на камеру «Суспільного Хмельницького». Тому все це – фігуранти майбутніх кримінальних справ.

Але суть не в цьому. Казанська ікона Богородиці – це чудотворний образ, дивно набутий ще у 1579 році. Він шанується у всьому православному світі і навіть у католиків. Перейменовувати такий храм (нехай навіть нові «господарі» не мають на нього жодного права) – це черговий вирок ПЦУ як церкві. Точніше – нецеркві. І ця дія – точно не випадковість.

На початку 2023 року Думенко заявив, що українці, охрещені на честь «російських» святих, мають від них відмовитися на користь інших з таким же ім'ям.

І в цьому контексті відмова від «російських» храмів є цілком логічною. Тому невдовзі на нас може чекати повальна відмова від храмів Казанської ікони, Володимирської, «Невичерпної Чаші», храмів Ксенії Петербурзької, Матрони Московської, Сергія Радонезького, Серафима Саровського та інших «москалів».

І це навіть добре. Це ще один штрих до портрета ПЦУ.

Читайте також