Чому ЗМІ мовчать про карантин в монастирях ПЦУ і УГКЦ?

Дезінфекція в церкві. Фото: Facebook

Всі ми пам'ятаємо, яка істерія в «патріотичних» ЗМІ була з приводу коронавірусного карантину в Києво-Печерській лаврі навесні. На телебаченні йшли викривальні ролики, в інтернет-ресурсах Церкву буквально труїли, змішували з брудом і звинувачували в поширенні коронавірусу в країні. У приклад же ставили «правильні» і «свідомі» конфесії – ПЦУ і УГКЦ.

25 липня через епідемію КОВІД-19 на карантин закрили Феодосіївский монастир ПЦУ, а 30-го – Унівську лавру УГКЦ.

Минуло вже кілька днів. Чи є хоч одна критична згадка в ЗМІ про ці події? Чи є звинувачення, що ПЦУ і УГКЦ – «рознощики зарази» в українському суспільстві? Ні, повне і гробове мовчання.

І це при тому, що УГКЦ недавно провела «прощу» в Зарваниці, на якій карантинні заходи були чистою умовністю, а представники ПЦУ на Володимирській гірці теж цим особливо не переймалися.

Що ж, в який раз доводиться констатувати, що в Україні з боку «патріотичної громадськості» абсолютно особливе ставлення до УПЦ.

Ну а при виникненні будь-яких проблем у «правильних» конфесій, реакція цієї самої «громадськості» викликає в пам'яті фразу зі старої радянської комедії: «Це нога, у того, кого треба нога».

Читайте також

Від кого охороняють Лавру?

Заповідник «Києво-Печерська лавра» у 2025 році витратить 23 млн. 833 тис. 410,02 грн. на охорону.

Про блокування СПЖ

Отже, влада України вп'яте (!) заблокувала сайт СПЖ.

Україна та Пакистан: чим ми відрізняємося?

У далекому Пакистані скандал: банда ісламістів у змові з чиновниками організували масштабне цькування християн.

Похмурий «антикриз» влади проти ООН

12 січня голова ДЕСС Єленський провів «антикризову» пресконференцію «Свобода совісті в Україні: її вороги та захисники».

Подвійні стандарти влади: про захист одних та утиск інших

У Держетнополітики перейнялися захистом прав євреїв, у тому числі релігійних.

Тепер вороги – це ті, хто святкує Різдво 7 січня?

Як і слід було очікувати, запровадження державою новоюліанського/григоріанського календаря для ПЦУ та УГКЦ стало ще одним інструментом для поділу українців.