Маски в Церкві: інструмент диявола чи боротьба за Таїнства?

Амвросій, колишній митрополит Калавритський. Фото: news.in.gr

Буквально кілька днів тому влада Греції прийняла рішення про обов'язкове носіння масок у церквах. Дане рішення аргументувалося тим, що на Преображення та Успіння православні греки, скучивши за богослужіннями, хлинуть у храми.

Практично одночасно з цим активізувалися розмови про небезпеку Святого Причастя. І якщо прем'єр-міністр Міцотакіс обережний і бачить у Причасті «проблему», яка викликає «хворобливу реакцію», то члени комітету з боротьби з коронавірусом, не соромлячись, говорять про «небезпеку» і «заразність», які підстерігають віруючих людей в храмах.

У той же час, Священний Синод Церкви Греції, що беззастережно слідує за вказівками влади, практично безперешкодно погодився з тим, що всі в храмах повинні бути в масках.

Однак, не всі єпископи ЕПЦ згодні з цим, а кілька архієреїв взагалі виступили категорично проти тих заходів, які вживає уряд. Так, митрополит Кифірський Серафим переконаний, що маскам – не місце у святому храмі, а колишній глава Калавритської митрополії Амвросій взагалі вважає, що маски – це «інструмент диявола». Чим же викликана така жорстка реакція грецьких архієреїв на, здавалося б, нешкідливий атрибут сучасних карантинних заходів?

Справа в тому, що для них визнати маски – значить визнати той факт, що в храмі можна заразитися. А значить, визнати, що і через Причастя можна захворіти. Тому і боротьба проти масок – це не дрімуче невігластво, а боротьба за традиційний спосіб Причастя і спроба сказати владі, що є області, на які вони, влада, не можуть і не повинні впливати.

З іншого боку, і владикам слід бути обережнішими у своїх висловлюваннях. Для більшості людей маски стали незамінним атрибутом профілактики коронавірусу, а тому подібні висловлювання можуть використовуватися ворогами Церкви, як аргумент на користь її «мракобісся».

Читайте також

Якщо до Преподобних йдуть зі скальпелями та пінцетами, яке вони скажуть слово?

Владика Арсеній підкреслює, що Преподобні Києво-Печерські ще скажуть своє слово, але для цього ми повинні говорити їм своє – молитовне.