Чому не можна їсти яблука і виноград до Преображення?

Фото: days.pravoslavie.ru

Катерина Горщина

Відповідає секретар Синодальної Літургійної Комісії УПЦ протоієрей Димитрій Гарчук:

- Поспішаю вас заспокоїти: яблука і виноград можна їсти у будь-який час року. А тепер спробую пояснити свою відповідь докладніше.

Ще за часів Старого Завіту склалася традиція підносити Богу подяку за всі послані Ним дари. Вродив у селянина великий урожай – він його частину приносив у жертву. У скотаря збільшилося поголів'я худоби – він приводив кращу тварину зі своїх стад і приносив її знову-таки в жертву. У всіх сферах життя людини подяка Всещедрому Богу відбувалася за цим принципом.

Свято ж Преображення Господнього збігається з часом збору винограду на Сході. Традиція дякувати Богові як Подавцю благ втілилася в літургійній практиці Єрусалимської Церкви саме в день цього двунадесятого свята. Що стосується яблук, слід сказати, що ці плоди просто стали географічним замінником винограду в нашій місцевості.

У церковному Статуті є норма щодо куштування фруктів. Типікон – збірник богослужбових і аскетичних вказівок – містить вказівку на те, що ченцям не можна куштувати плодів до їх освячення в день Преображення Господнього, і за порушення цієї заборони наказує недбайливим монахам до 14 вересня не їсти виноград і яблука.

Дане правило – суто чернече і мирян на практиці стосуватися не повинно. Деякі духівники поширюють його на своїх духовних чад, але в такому випадку – це питання стосується виключно цього конкретного духівника і його конкретного чада.

У наш час фрукти доступні, практично, круглий рік. І потрапляють вони на стіл, на жаль, не з садів, а з полиць супермаркетів. Тому плід у їжу людині в наших реаліях не пов'язаний з часом збору врожаю. Отже, якщо християнин сам не є хліборобом, визначити час збору врожаю вкрай складно.

Дуже важливо усвідомлювати, що православна віра – не фруктоцентрічна, а христоцентрична, тобто, зосереджена на Христі, а не на фруктах. І в свято Преображення Господнього треба молитися про зміну себе в кращу сторону, не надаючи зайвого значення їстівним плодам. А їжу повсякчас слід їсти з молитвою, якою освячується їжа.

Читайте також

Чи існує в Церкві молитва на «перейменування»?

Багато хто чув про «молитву на наречення імені» і вважає її способом змінити долю або просто взяти нове ім'я. Протоієрей Вадим Гладкий про позицію Церкви з цього питання.

Чому Церква вважає турботу про природу моральним обов'язком?

Разом з протоієреєм Вадимом Гладким розбираємо, чому одних технічних заходів захисту екології недостатньо, якщо душа уражена егоїзмом.

Бог Старого Завіту «жорстокий»? Як Він став «Богом-Любов'ю»?

Разом з протоієреєм Вадимом Гладким розбираємо, чому Бог Синаю здається «караючим», а Христос – «милосердним».

Чи актуальні старозавітні пророки сьогодні і в чому їхня головна місія?

Протоієрей Вадим Гладкий про те, що служіння пророків – не передбачення майбутнього, а жива совість народу. 

Як Православна Церква ставиться до другого шлюбу?

Протоієрей Вадим Гладкий про те, чому Церква не вітає, але допускає повторні шлюби, і як правильно ставитися до особливого чину вінчання другошлюбних?

Нейромережі та творчість: як не втратити образ Божий?

Чи існує ризик втрати людиною творчого потенціалу у зв'язку з розвитком нейромереж і як нам зберегти в собі подобу Божу? Розмірковує архімандрит Маркелл (Павук).