Про Хіросіму і Нагасакі
Хіросіма після атомного вибуху. Фото: gazeta.ru
Рівно 75 років тому країна, яка досі багатьма вважається еталоном демократії, прав людини і загальнолюдських цінностей застосувала ядерну бомбу проти мирних (в більшості своїй) жителів японського міста Хіросіма. А через три дні повторила це своє немислиме злодіяння проти Нагасакі. Ці міста були знищені разом зі своїми жителями. Загальна кількість жертв – 450 тисяч чоловік. Ці бомбардування не були викликані ніякою військовою необхідністю. Вони не вирішили жодного військової завдання. Просто дядькам у Вашингтоні було потрібно на комусь випробувати свою нову чудо-зброю, а заодно продемонструвати її потенційним супротивникам.
Ніхто в світі не поставив питання про відповідальність США за цей злочин.
Ніхто не приніс офіційних вибачень.
Ніхто з виконавців не був засуджений і навіть не визнав свою провину.
Взагалі, дивлячись на криваву історію людства, можна тільки дивуватися тому, як винні у вчиненні жахливих злочинів уникають покарання в цьому житті, доживають до старості і йдуть в інший світ в пошані і добробуті. А що на них чекає там, в тому іншому світі?
«Людям призначено вмерти один раз, а потім суд...» (Євр. 9, 27). Нікому не можна уникнути цього суду. Не можна відкупитися або найняти кмітливого адвоката. Не можна виправдатися обставинами або наказами згори. «І побачив я мертвих, малих і великих, що стояли перед Богом, і розгорнулися книги, і розгорнулась інша книга, то книга життя; І судили мертвих, як написано в книгах, за вчинками їхніми» (Одкров. 20, 12).
Що на цьому суді відповідатимуть ті, хто задумав і здійснив ядерні бомбардування Хіросіми і Нагасакі? Що відповідатимуть ті, хто винен у невинних жертвах будь-якої війни, громадянської в тому числі?
Коли Церква закликає людей до миру, вона піклується не тільки про тих, хто може стати жертвами військових дій, але і про душі тих людей, з вини яких ці жертви відбуваються. Сьогоднішня скорботна дата – це привід згадати про жертви нелюдських ядерних бомбардувань, згадати про те, що ніхто не уникне суду Божого, привід згадати про слова Христа: «Блаженні миротворці, бо вони синами Божими назвуться» (Мф. 5, 9).
Читайте також
Не дати приводу тим, хто шукає приводу
Закликаємо буковинців захищати свої храми, але лише молитвою. І пам'ятати, ми – християни. Ми проти насильства.
«Весна прийде – саджати будемо»?
У 2019 році Володимир Зеленський йшов на вибори під гучним гаслом «Весна прийде – саджати будемо».
Як можна так відверто брехати?
Ми розуміємо, що країна на порозі великих змін, і тому ПЦУ прагне награбувати всього й якомога більше, «як в останній день». Але ж має бути хоч якесь християнське сумління.
Коли вже Порошенко вийде із «Московського патріархату»?
Хлопці з чернівецької «ЄС» публічно зізналися у підробці та шахрайстві – вони від імені релігійних громад УПЦ «переводили» їх до юрисдикції іншої конфесії.
Автобіографія Новинського як доказ його «розпалювання»
Хто-небудь пам'ятає дії Новинського, що «розпалювали»? На тлі безкарних захоплень храмів УПЦ із ламаннями щелеп такі заяви ГБР виглядають просто якимось стебом.
Про Києво-Печерську лавру
17 лютого відзначається день блаженної кончини єпископа Нестора (Тугая), останнього намісника Києво-Печерської лаври перед її закриттям Радами у 1961 році.