Почему в ПЦУ попирают символ Константинопольской Церкви?
Фреска в соборе ПЦУ Кременца. Фото: Фейсбук-страница Александра Вознесенского
Весьма интересно было бы узнать мнение Патриарха Варфоломея и представителей Элладской Православной Церкви, которые пытались легализировать СЦУшников, касательно этой росписи храма раскольников СЦУ в Кременце, где некий святой (вероятно, Георгий Победоносец) с ленточкой сине-желтого цвета убивает двуглавого орла, который взят из символики Византии, и до сих пор используется во всех храмах КонстП, ЭлПЦ и Кипрской Архиепископии.
При этом Бог Отец якобы посылает на это благословение – Святой Дух, как в евангельских повествованиях, изображен в виде голубя, но голубь изуродован до невозможности - автор отчаянно даже в этом символе Бога пытался указать Тризуб.
Товарищи греки: а как вам такой пассаж, когда заимствованного из Византии двуглавого орла ваши подопечные изображают как некое чудовище, которое убивают святые по благословению Божию?
Я молчу уже о том, что из Георгия Победоносца сделали украинца повесив ему сине-желтую ленточку на копье, окружили майдановцами и пытаются сделать из него русофоба и борца с византийскими символами, что по сути является глумлением над святым, а не иконой.
Читайте також
Правда, про яку не хочуть говорити!
Сьогодні ми всі спостерігаємо дуже показову картину. Від пересічної людини до представників влади — майже всі приїхали. Навіть ті, хто не є віруючими або належить до іншого віросповідання, оглянули наслідки ракетного удару російської федерації по Успенському собору. І майже кожен назвав Лавру Святинею, яку потрібно берегти, захищати та виносити питання її збереження на міжнародний рівень.
На чиєму боці Бог — Росії чи України?
Духовні роздуми на основі Біблії Це питання нині кричать на кожному кутку. І питають не від великого розуму чи простої цікавості — тут крик душі, лють, біль і пекуче бажання знайти бодай якусь опору в цьому бардаку.
Зусилля, що змінює: чому піст починається з простого
Останнім часом усе частіше звучить думка: мовляв, у пості головне — «не їсти одне одного», а те, що в тарілці, не має значення. Часто повторюють: їжа не віддаляє і не наближає до Бога, поститися треба «як виходить», і це взагалі другорядне.
Танці перед Вівтарем: що насправді відбулося у Троїцькому соборі Чернігова
Різдвяний перформанс у Троїцькому соборі Чернігова викликав гостру дискусію про межі допустимого в сакральному просторі. Чи є танці в храмі відродженням традицій, чи зневагою до святині?
Різдво чи день програміста: про віру, вибір і відповідальність
7 січня для багатьох — не просто дата в календарі, а питання віри й особистого вибору. Спроба надати цьому дню новий зміст змушує замислитися, без чого людині справді важко жити.
Ханукія в Україні: не традиція, а нова публічна реальність
В Україні ханукія історично не була традицією, але сьогодні її дедалі частіше встановлюють за участі влади