З якого дерева був зроблений Хрест Господній?
«Слава ліванська прибуде до тебе, кипарис, сосна й бук будуть разом, щоб приоздобити місце святині Моєї, і місце ніг Своїх Я пошаную» (Іс. 60, 13). Фото: monastery.ru
Оксана Поливай
Відповідає протоієрей Володимир Долгих:
– Почнемо з того, що матеріал, з якого був зроблений Хрест, по суті, не має ніякого відношення ні до спокутного подвигу Христа, ні до справи нашого спасіння, ні до історії, ні до богослов'я. Це питання має відношення хіба що до нашої пустої цікавості.
Саме тому Священне Писання не повідомляє ніяких подробиць про Хрест. Будь-які відомості, більш або менш достовірні, які сьогодні можна знайти про Хрест, почерпнуті з апокрифічної літератури, причому вона досить далеко хронологічно віддалена від часу життя Христа.
У пророка Ісаї є такі слова: «Слава ліванська прибуде до тебе, кипарис, сосна й бук будуть разом, щоб приоздобити місце святині Моєї, і місце ніг Своїх Я пошаную» (Іс. 60, 13). Певг – це сосна. На підставі цього вислову, спочатку в грецькій, а потім і в давньослов'янській агіографічній літературі, виникло сказання про те, що Хрест зроблений з зазначених трьох порід дерева. Осики, як бачите, в цьому списку немає.
Проте окремо треба наголосити, що головним мотивом формування цього переказу було бажання продемонструвати старовину християнства, як релігії, що не виникла на порожньому місці в якийсь момент людської історії, а гармонійно вийшла зі Старого Завіту.
Читайте також
Чи існує в Церкві молитва на «перейменування»?
Багато хто чув про «молитву на наречення імені» і вважає її способом змінити долю або просто взяти нове ім'я. Протоієрей Вадим Гладкий про позицію Церкви з цього питання.
Чому Церква вважає турботу про природу моральним обов'язком?
Разом з протоієреєм Вадимом Гладким розбираємо, чому одних технічних заходів захисту екології недостатньо, якщо душа уражена егоїзмом.
Бог Старого Завіту «жорстокий»? Як Він став «Богом-Любов'ю»?
Разом з протоієреєм Вадимом Гладким розбираємо, чому Бог Синаю здається «караючим», а Христос – «милосердним».
Чи актуальні старозавітні пророки сьогодні і в чому їхня головна місія?
Протоієрей Вадим Гладкий про те, що служіння пророків – не передбачення майбутнього, а жива совість народу.
Як Православна Церква ставиться до другого шлюбу?
Протоієрей Вадим Гладкий про те, чому Церква не вітає, але допускає повторні шлюби, і як правильно ставитися до особливого чину вінчання другошлюбних?
Нейромережі та творчість: як не втратити образ Божий?
Чи існує ризик втрати людиною творчого потенціалу у зв'язку з розвитком нейромереж і як нам зберегти в собі подобу Божу? Розмірковує архімандрит Маркелл (Павук).