Психічна атака: Київська область

Київська облрада «заборонила» УПЦ. Фото: lenta.ua

9 червня у ЗМІ та найбільших телеграм-каналах вийшли «переможні» публікації, мовляв, у Київоблраді з ініціативи «Євросолідарності» (кого ж іще?) заборонили УПЦ. А далі йшли зловтішні варіації на знамениту фразу «чемодан – вокзал…». 

Із регіонів подібних повідомлень про «заборону» УПЦ за останній рік було безліч. Але слово «Київ», нехай і у поєднанні з областю, звучить особливо вагомо. Так що, все пропало?

Пояснюємо, точніше – нагадуємо. І це рішення, і всі попередні рішення місцевої влади про заборону УПЦ (або будь-якої іншої конфесії), не варті й папірця, на якому надруковані. Вони цілком незаконні. Про це навіть був змушений говорити такий ворог УПЦ як голова ДЕСС Віктор Єленський: «Забороняти церкви місцеві органи влади не можуть. Мотиви та прагнення зрозумілі, але це незаконно». 

Те саме стосується й рішень щодо відібрання у громад УПЦ землі. Там влада може лише звертатися до суду, та й то з практично нульовими перспективами.

Тому весь цей «парад заборон» – просто психічна атака. А враховуючи, скільки мільйонів українців зараховує себе до УПЦ, цю атаку, швидше, можна назвати «психованою».

Читайте також

Коли на Львівщині закривають усі храми УПЦ – це ж свобода віри?

На Галичині влада повністю заборонила УПЦ і полює на віруючих, які ходять на підпільні служби, а в США запевняє, що ніяких утисків в Україні немає.

Чому «благочестя» Епіфанія виправдовує надії Патріарха Варфоломія

На Фанарі впевнені, що Думенко «непохитно стоїть на духовних висотах».

Звернення Думенка до УПЦ про «діалог»: щире чи ні?

Якби в ПЦУ справді хотіли діалогу, вони б ухвалили рішення про скасування захоплень і повернення награбованого.

Куди поїхав цирк? Він був іще вчора

На «службі» ПЦУ з Думенком у захопленому соборі у Володимирі люди є. Але вже наступного дня – без Думенка – людей немає.

Чому розпалювачі ненависті до УПЦ повинні сидіти у в'язниці

Храми будувалися не для перемог однієї держави над іншою, утвердження «українського духу», або «духу» якоїсь іншої нації.

Чи потрібно Блаженнішому поминати главу РПЦ, чи ні?

У соцмережах та на екранах ведуться запеклі баталії, як Митрополиту Онуфрію потрібно вчиняти, а як – не потрібно.