Чи потрібно християнам сьогодні пишатися своєю нацією?
Апостол Павло. Фото: Вікіпедія
У ньому автор каже, що які б не випали прикрощі, він «хрипить усім лихам на зло»:
«Я – русский! Спасибо, Господи! Я – русский. Мне так повезло!».
Гордість за свою націю – це, мабуть, непогано. Особливо, якщо ця гордість пов'язана з ділами любові, милосердя чи бодай творення. Але чи християнин повинен пишатися нацією, коли її представники успішно позбавляють життя інших людей? Коли масово калічать, руйнують будинки та цілі міста в інших країнах? Чи справді йому «пощастило»?
Глава УГКЦ С. Шевчук каже, що пощастило саме українцям, що Бог зробить їх «упізнаваними серед багатьох інших людей і народів наприкінці історії».
А кому ж пощастило насправді? Росіянам чи українцям? Може, ні тим, ні іншим?
Апостол Павло каже, що пощастить тим, хто пам'ятає – «наша батьківщина на небесах»: «Я чистокровний єврей, і до Закону – фарисей. Але все, що я вважав придбанням тоді, зараз заради Христа вважаю втратою… Заради Нього решту світу я став вважати за сміття, і я все відкинув геть».
Чи не виявиться зрештою таким срамом і нинішня гордість за свою націю деяких сьогоднішніх християн?
Читайте також
Про те, як Собор УПЦ у Феофанії «перетворився на безчинне зборище»
Усі образи на адресу Собору – ніби це було «зборище», «бруд», «піна» та інше – тримаються не на канонах і не на фактах, а лише на емоціях їхніх авторів.
До якої України ми рухаємося?
Влада вже прямим текстом говорить, що з демографією в Україні – катастрофа, що працювати нікому вже зараз.
Свята Русь стає мусульманською?
У Росії сотні тисяч мусульман вийшли на вулиці святкувати Курбан-байрам. А що ж Україна?
Голос із могили
Ієрарх, який називає себе «главою Православ'я», таємно спілкувався з особою, яку сам же визнав анафемою, і вів з нею переговори про входження до своєї Константинопольської Церкви.
Лавра як інтер'єр для іменин
Будь-яка служба Епіфанія в Лаврі – це просто виїзний захід за принципом «все своє ношу з собою», де сама Лавра використовується як фон, орендоване приміщення.
У чому різниця між Думенком і «патріархом» Никодимом?
Різниця між Думенком і Кобзарем не в наявності чи відсутності апостольської спадкоємності або духовних дарувань і не в глибині богословських пізнань.