Розбійницьке каяття

Чому грабіжники з ризиком бути спійманими все ж повернули церковне майно? Фото: Комерційний директор

Вкрали хрести і дароносиці. А через два місяці вони все це підкинули в каплицю села. Будь-який криміналіст скаже, що, по-перше, якщо крадене не вдається знайти по гарячих слідах, то з плином часу шанси на його повернення стають дуже невеликими. А ризик для грабіжників бути спійманими, відповідно зменшується. По-друге, підкидаючи крадене в каплицю, грабіжники якраз ризикували тим, що вони могли бути спіймані, помічені людьми і так далі. А по-третє, якщо впіймають таке таємне повернення награбованого не буде зараховане як обставина, що пом'якшує провину. Так чому ж грабіжники з ризиком бути спійманими все ж повернули церковне майно?

В даному випадку з великою часткою ймовірності можна сказати, що це і є дія Небесних сил по молитвам прихожан храму, голос совісті, який заговорив в цих людях і якого вони послухалися. Настоятель храму протоієрей Микола Попеску каже, що і він, і його громада молилися про грабіжників і про повернення майна. Ось і відповідь! Щира молитва ніколи даром не пропадає. Бог в нашому житті творить дивовижні чудеса, які ми часто не помічаємо або намагаємося пояснити якимось раціональним чином. А «Ісус Христос вчора і сьогодні і навіки Той же" (Євр. 13, 8).

А людям, які вкрали і повернули хрести і дароносиці можна побажати не зупинитися, а зробити наступний крок – сповідати свій гріх перед священиком і отримати прощення від Бога.

Читайте також

Про крах історії про «московського попа і хлопчика в ліжку»

Кампанія з чорного піару УПЦ проводиться масштабно та координовано представниками СБУ, ЗМІ та ПЦУ.

Не стати Юдою

Зараз модно «зрозуміти і пробачити» Юду, шукати в його рішенні якісь благородні мотиви.