Побажав смерті і помер: чому не варто порушувати духовні закони

Заповіді. Фото: Православна бібліотека

Один відомий політик-блогер розмістив 9 серпня повідомлення: «Початок історії. У червні під офіс нашої партії в Миколаєві хлопець у сірій футболці приніс труну. На гробі він розмістив моє фото. Хлопця звати Денис Янтар. Через місяць у нього виявили рак. Сьогодні він помер. Кінець історії».

Можна не любити тих чи інших людей, не підтримувати тих чи інших політиків, але не можна порушувати непорушні духовні закони, які Бог благоволив нам відкрити в Святому Письмі. «Не роби іншому того, чого не бажаєш собі».

Це правило, сформульоване різними словами, зустрічається багато раз в Біблії. Воно міститься практично в будь-якому релігійному вченні. Навіть у світській етиці воно відоме під ім'ям «Золотого правила моральності».

Про що думав нещасний Денис Янтар, так явно порушуючи це правило, ми не знаємо. Але кожна людина, яка буде замишляти зле проти інших людей нехай згадає цю заповідь... Хоча б на згадку про передчасно померлого.

Читайте також

Про те, як Собор УПЦ у Феофанії «перетворився на безчинне зборище»

Усі образи на адресу Собору – ніби це було «зборище», «бруд», «піна» та інше – тримаються не на канонах і не на фактах, а лише на емоціях їхніх авторів.

До якої України ми рухаємося?

Влада вже прямим текстом говорить, що з демографією в Україні – катастрофа, що працювати нікому вже зараз.

Свята Русь стає мусульманською?

У Росії сотні тисяч мусульман вийшли на вулиці святкувати Курбан-байрам. А що ж Україна?

Голос із могили

Ієрарх, який називає себе «главою Православ'я», таємно спілкувався з особою, яку сам же визнав анафемою, і вів з нею переговори про входження до своєї Константинопольської Церкви.

Лавра як інтер'єр для іменин

Будь-яка служба Епіфанія в Лаврі – це просто виїзний захід за принципом «все своє ношу з собою», де сама Лавра використовується як фон, орендоване приміщення.

У чому різниця між Думенком і «патріархом» Никодимом?

Різниця між Думенком і Кобзарем не в наявності чи відсутності апостольської спадкоємності або духовних дарувань і не в глибині богословських пізнань.