Притча: історія про бідняка і чарівну вазу
Нарвав тоді бідняк польових квітів, поставив у вазу - ще краще вона стала. Фото: СПЖ
Люди намагалися в будинок його не заходити – чого в розруху бідняцьку сунутися?
І ось одного разу подарували біднякові вазу небувалу. Хотів він спочатку вазу цю продати – до чого йому така краса? – але потім замилувався, і рука не піднялася на базар її віднести. Нарвав тоді бідняк польових квітів, поставив у вазу – ще краще вона стала.
«Недобре, – подумав бідняк, – що така краса поруч з павутиною стоїть».
Очистив він будиночок від павутини, тарганів та мишей вивів, відмив підлогу, з полиць пилюку витер, піч заново побілив. І виявилося, що будиночок його не вбогий зовсім, а досить теплий і затишний.
Ось і задумаєшся тут – що це було? Чи то вазу чарівну людині тій подарували, чи то й не бідність зовсім була причиною розрухи в її будинку.
Читайте також
Дерев'яний дзвін: чому стук била сьогодні звучить гучніше бронзи
Той, хто звик до мідного пафосу, навряд чи зрозуміє цей сухий стук. Але саме він скликав людей до Ковчега. Історія била – виклик сучасній епосі.
Гнів і тиша: який погляд зустріне нас наприкінці часів?
Ми стоїмо перед двома безоднями: лютим вихором Мікеланджело і лагідним поглядом преподобного Андрія. Два лики Христа – дві правди, які ми шукаємо у вогні випробувань
Як жменя пшениці перемогла імператора: Їстівний маніфест проти смерті
Перед нами страва з коливом – варена пшениця з медом. Проста каша? Ні. Це документ опору, написаний зерном замість чорнила.
Священне визнання в коханні: Що прославляється в «Пісні пісень»
У цій біблійній книзі жодного разу не згадується ім'я Бога. Натомість там – поцілунки, обійми, описи оголеного тіла. Рабини сперечалися, чи не викинути її з Писання. А ченці читали її як молитву.
Екзарх-мученик: Як Нікіфора (Парасхеса) вбили за сміливість
Варшава, 1597 рік. Грека судять за шпигунство. Доказів немає, але його все одно посадять. Він виграв церковний суд і цим підписав собі вирок.
Святе «сміття»: Літургійна Чаша з консервної банки
Іржава банка з-під рибних консервів у музеї. Для світу – сміття. Для Церкви – святиня, дорожча за золото.