Про ПЦУ і послух

Адріан Кулик. Фото: СПЖ

Адріан Кулик. Фото: СПЖ

«Коли воно (православ'я, - Ред.) стало повертатися з Московії до нас назад, то воно вже прийшло в іншій формі. Це таке ось збочене православ'я, перекручене християнство». На доказ він навів твердження про те, що «послух вище посту і молитви», чомусь назвавши його догматом і приписавши виключно Руській Церкві. На думку Кулика, цей «догмат" не християнський.

По-перше, твердження «послух вище посту і молитви» прийшло до нас з одного стародавнього грецького патерика: «Так, братіє, як зараз чули, справді послух паче посту і молитви; та інакше й не може бути» (Пролог. Мая 2).

По-друге, преподобний Іоанн Ліствичник, присвятив чесноті послуху цілий розділ своєї «Ліствиці», де назвав її: «блаженний послух» «сповідництво», без якого «ніхто... не побачить Господа».

По-третє, твердження «послух вище посту і молитви» сходить ще до Старого Заповіту, до слів пророка Самуїла: «Послух ліпший від жертви, покірливість краща від баранячого лою...» (1 Цар 15, 22).

Рівень християнської самосвідомості «ієрарха» ПЦУ у наявності.

Хто зруйнував і хто відновив Лавру: ролик Мінкульту випадково видав правду

Пропаганда Мінкульту про Києво-Печерську лавру несподівано сказала правду.

Тернопільська публікація про Покров: провал календарної реформи?

Новий календар, запроваджений ПЦУ та УГКЦ за підтримки влади, значна частина віруючих не приймає.

Погони чи ряса: хто пише сценарій для «борців» з УПЦ?

Усе вказує на те, що і Веліар, і Пшеничний – звичайні виконавці чужого сценарію. Питання лише в одному – сценарист носить погони чи рясу?

Убити людину до народження можна, після – ні. Чому?

Діти – це найпривілейованіша частина суспільства. І водночас у цьому самому суспільстві дітей офіційно дозволено вбивати – причому масово.

Нагородження нащадків більшовиків у Лаврі

Саме при заповіднику в Лаврі знущалися над мощами преподобних, влаштовували в храмах музей атеїзму, а у вівтарях розміщували туалети.

«Виродки» і «тупі тварини»: борці з УПЦ добралися до дітей

Історики, вивчаючи наш час, будуть дивуватися: як інформаційну політику величезної країни могли так довго визначати настільки дрібні, злобні та нікчемні люди?