Чи хочемо ми, щоб наші онуки гинули в «українському Карабаху»?
У Нагірному Карабаху йде війна. Фото: Телеграф
Адже, по суті, те, що зараз відбувається між Азербайджаном і Вірменією – це картинка з нашого майбутнього. Майбутнього, де конфлікт на Донбасі не вирішений, а лише заморожений. Майбутнього, де замість взаємного прощення розпалюється взаємна ненависть.
Згадаймо, якщо ми сваримося з рідною людиною, то примиритися відразу набагато легше, ніж після того, як ми носимо в собі образу довгий час. Злоба і ненависть з часом лише тверднуть і цементуються. Зруйнувати все це з кожним днем стає все складніше.
Але є в порівнянні Карабаху і Донбасу одна дуже суттєва відмінність, ганебна для нас, українців. Якщо в Карабаху зіткнулися мусульмани і християни, то на Донбасі воюють і вбивають один проти одного православні. Згадаймо, що в організованому Церквою наймасовішому обміні полоненими, який стався в кінці 2017 року, брало участь з обох сторін понад 300 осіб. І всі вони були громадянами України.
Блаженніший Онуфрій ще в 2015 році називав війну на Донбасі братовбивчою. І з тих пір Церква наполегливо закликає до її припинення.
І ми зобов'язані її припинити. Інакше у нас, у наших дітей і у наших онуків буде на Донбасі свій Карабах.
Читайте також
Нерви Єленського: чому ДЕСС атакує адвокатів УПЦ
Нинішні суди за позовом ДЕСС проти Київської Митрополії проходять зовсім не так, як хотілося б Єленському.
Десятиліття Всеукраїнського хресного ходу
Сьогодні ми дивимося на ці кадри зі змішаним почуттям: Лавру відібрали, хресні ходи фактично заборонені, Церкву переслідують.
Адвокат диявола
Дивлячись на риторику Шевчука та його колег із ВРЦіРО, важко не згадати знаменитий фільм з Аль Пачіно та Кіану Рівзом – той самий, де герой Рівза служив адвокатом у диявола.
Влада «відкрила» Дальні печери: що вони не роблять – не йдуть справи
Влада з ПЦУ силкуються, щоб показати, ніби все у них «по-церковному», не гірше, ніж у «московських попів». Але в підсумку все одно виходить пародія з більшовицьким душком.