Чи хочемо ми, щоб наші онуки гинули в «українському Карабаху»?
У Нагірному Карабаху йде війна. Фото: Телеграф
Адже, по суті, те, що зараз відбувається між Азербайджаном і Вірменією – це картинка з нашого майбутнього. Майбутнього, де конфлікт на Донбасі не вирішений, а лише заморожений. Майбутнього, де замість взаємного прощення розпалюється взаємна ненависть.
Згадаймо, якщо ми сваримося з рідною людиною, то примиритися відразу набагато легше, ніж після того, як ми носимо в собі образу довгий час. Злоба і ненависть з часом лише тверднуть і цементуються. Зруйнувати все це з кожним днем стає все складніше.
Але є в порівнянні Карабаху і Донбасу одна дуже суттєва відмінність, ганебна для нас, українців. Якщо в Карабаху зіткнулися мусульмани і християни, то на Донбасі воюють і вбивають один проти одного православні. Згадаймо, що в організованому Церквою наймасовішому обміні полоненими, який стався в кінці 2017 року, брало участь з обох сторін понад 300 осіб. І всі вони були громадянами України.
Блаженніший Онуфрій ще в 2015 році називав війну на Донбасі братовбивчою. І з тих пір Церква наполегливо закликає до її припинення.
І ми зобов'язані її припинити. Інакше у нас, у наших дітей і у наших онуків буде на Донбасі свій Карабах.
Читайте також
Хто зруйнував і хто відновив Лавру: ролик Мінкульту випадково видав правду
Пропаганда Мінкульту про Києво-Печерську лавру несподівано сказала правду.
Тернопільська публікація про Покров: провал календарної реформи?
Новий календар, запроваджений ПЦУ та УГКЦ за підтримки влади, значна частина віруючих не приймає.
Погони чи ряса: хто пише сценарій для «борців» з УПЦ?
Усе вказує на те, що і Веліар, і Пшеничний – звичайні виконавці чужого сценарію. Питання лише в одному – сценарист носить погони чи рясу?
Убити людину до народження можна, після – ні. Чому?
Діти – це найпривілейованіша частина суспільства. І водночас у цьому самому суспільстві дітей офіційно дозволено вбивати – причому масово.
Нагородження нащадків більшовиків у Лаврі
Саме при заповіднику в Лаврі знущалися над мощами преподобних, влаштовували в храмах музей атеїзму, а у вівтарях розміщували туалети.
«Виродки» і «тупі тварини»: борці з УПЦ добралися до дітей
Історики, вивчаючи наш час, будуть дивуватися: як інформаційну політику величезної країни могли так довго визначати настільки дрібні, злобні та нікчемні люди?