Чому для уніатського керівництва всі небандерівці – покидьки?

Представник УГКЦ Петро Крик. Фото зі сторінки єпископа Петра Крика в Facebook

Голова Апостольської екзархії для українців-уніатів у Німеччині і Скандинавії Петро Крик написав у своєму Фейсбуці: «Бандерівці, перегукнемося, ставимо «+» у коментарях, нехай покидьки побачать – скільки нас».

В черговий раз черговий уніатський клірик транслює не любов, а ненависть. Причому лише тому, що хтось може не розділяти його політичних поглядів. Півроку тому він закликав заборонити Українську Православну Церкву. Чому він це робить? Хіба християнський ієрарх може так вчиняти? В чому проблема?

Трапляється, що людина озлоблюється через нестерпно важке життя, відсутність підтримки навколишніх. Але тут все інакше. Петро Крик – голова уніатської структури в Західній Європі. Він живе в благополучному Мюнхені, у нього прекрасний будинок, респектабельні сусіди, добрі прибутки, словом – все чудово.

Але, незважаючи на все це, в уніатського ієрарха немає головного для християнина – миру і любові всередині. Вкотре доводиться констатувати – «смерть ворогам», тобто ненависть, яка є серцем націоналістичної ідеології, виявляється для членів УГКЦ сильнішою за християнську любов до ближнього. І якщо так йдуть справи в уніатських ієрархів, то чого вони можуть навчити свою паству?

Читайте також