Чому Фанар не дає Фінляндській Церкві автокефалію?

Патріарх Варфоломій. Фото: Правмир

Для світового Православ'я це цілком рядова подія, яка, здавалося б, не повинна привернути до себе особливої уваги.

Але тут є ряд особливостей.

І головна з них – Синод засідав на Фанарі і проходив під наглядом одного з ієрархів Константинопольського патріархату.

Фінляндська Церква до 1923 року було в складі РПЦ, потім отримала статус автономної Церкви у складі Константинопольського патріархату.

У тому ж 1923 році влада Фінляндії просила Фанар про автокефалію для своєї Церкви, але тодішній патріарх Мелетій сказав, що це не на часі.

У 1980 році вже представники Фінляндської Церкви просили Фанар про автокефалію, але вони не удостоїлися навіть відповідної реакції зі Стамбула.

Тому нинішня ситуація викликає ряд запитань.

1. Ми неодноразово чули від ієрархів Фанару, що кожна держава має право на свою автокефальну Церкву. Протягом майже 100 років фіни двічі просили Константинопольську Церкву надати їм автокефалію, але отримували відмову. Чим же Фінляндія гірше за інших? Чи Фанар охоче роздає автокефалії тільки територіям, які входять у юрисдикцію інших Помісних Церков?

2. Статус автономної Церкви, яка є у фінів, припускає повну адміністративну самостійність. Наприклад, УПЦ, єпископів якої на Фанарі вже називають не інакше як ієрархами РПЦ в Україні, абсолютно незалежна у своєму управлінні, хоч і перебуває в молитовному зв'язку з Московським Патріархатом. Чи можемо ми уявити, щоб наша Церква проводила свій Синод у Москві під наглядом одного з єпископів РПЦ? Звучить, як повний абсурд. Але для Фанару це нормально. Там статус автономної Церкви – це порожній звук.

3. І найголовніше запитання – чи немає у всій цій ситуації політики подвійних стандартів з боку «Вселенського престолу»?

Читайте також