Хто має право говорити від імені Церкви?
Будь-християнин може говорити свою думку, але якщо це не обумовлено, його слова не можуть вважатися «думкою Церкви». Фото: goodfon.ru
Степан Никонец
Відповідає секретар Синодальної Літургійної Комісії УПЦ протоієрей Димитрій Гарчук:
- Питання про спікерів, які мають право говорити від імені Церкви, не догматичне, хоча, звичайно, може бути пов'язане з церковним вченням. Швидше, це питання структурно-дисциплінарне, засноване на апостольських правилах і канонах.
Що ж до суті питання, то слід чітко розуміти одне: не кожен єпископ і, тим більше, не кожен священик чи мирянин можуть від імені Церкви вчити народ поза місцем свого служіння. Безумовно, будь-який християнин (мирянин, священик, єпископ) може говорити свою думку, давати поради, посилатися на церковне вчення, але якщо це не обумовлено, такий виступ не може вважатися «думкою Церкви».
Нині існує загальноприйнята система управління Церкви, система церковних служінь, система розподілу відповідальності. Вищим органом управління Церкви є Помісний собор, якому і належить вищий віронавчальний і адміністративний авторитет. У міжсоборний період Церквою керує Синод на чолі з Патріархом. Таким чином, думку всієї помісної церкви з якихось сучасних питань може висловити тільки Собор або Синод, або Патріарх, за посадою.
Всім відомо, що Помісні Церкви складаються з єпархій, які управляються єпископами. Єпископ – глава місцевої церкви (єпархії), він несе служіння управління, вчення і богослужіння. Саме у єпископа в його єпархії вищий віронавчальний авторитет в тих питаннях, що стосуються життя єпархії та за якими немає загальноцерковного рішення.
Зрозуміло, що слово єпископа не може суперечити джерелам церковного вчення Святого Письма, канонам і правилам апостольським, а також соборним визначенням. Більш того, повинна бути підтверджена несуперечливість та надані відповідні відсилання до загальновизнаного вчення Церкви.
Священик від імені свого правлячого архієрея несе ті ж служіння, що і єпископ, але по відношенню до конкретного приходу, громади. Він як пастир, як духовний отець, має право від імені Церкви вирішувати якісь питання, що мають відношення до його громади.
Існують і інші особи, уповноважені говорити від імені Церкви. Хтось – від імені Церкви взагалі і перед всією повнотою Церкви, хтось – в конкретній єпархії, хтось – в конкретному приході. Їх називають прес-секретарями або «спікерами».
Читайте також
Чи існує в Церкві молитва на «перейменування»?
Багато хто чув про «молитву на наречення імені» і вважає її способом змінити долю або просто взяти нове ім'я. Протоієрей Вадим Гладкий про позицію Церкви з цього питання.
Чому Церква вважає турботу про природу моральним обов'язком?
Разом з протоієреєм Вадимом Гладким розбираємо, чому одних технічних заходів захисту екології недостатньо, якщо душа уражена егоїзмом.
Бог Старого Завіту «жорстокий»? Як Він став «Богом-Любов'ю»?
Разом з протоієреєм Вадимом Гладким розбираємо, чому Бог Синаю здається «караючим», а Христос – «милосердним».
Чи актуальні старозавітні пророки сьогодні і в чому їхня головна місія?
Протоієрей Вадим Гладкий про те, що служіння пророків – не передбачення майбутнього, а жива совість народу.
Як Православна Церква ставиться до другого шлюбу?
Протоієрей Вадим Гладкий про те, чому Церква не вітає, але допускає повторні шлюби, і як правильно ставитися до особливого чину вінчання другошлюбних?
Нейромережі та творчість: як не втратити образ Божий?
Чи існує ризик втрати людиною творчого потенціалу у зв'язку з розвитком нейромереж і як нам зберегти в собі подобу Божу? Розмірковує архімандрит Маркелл (Павук).