Отец Димитрий не вмещается в наше время и теперь он житель Времени Вечного
Протоиерей Дмитрий Смирнов. Фото: Собеседник
Со многим, что говорил отец Димитрий, не была согласна. Иногда больше не принимала форму, иногда содержание. Но самое важное в нем для меня всегда было, что он не гнался за рейтингами, не выстраивал стратегии по сбору почитателей, не спешил никому нравиться. И - любим миллионами, популярен, духовный наставник сотен, если не больше, людей.
Этот год был непростым для отца Димитрия. В феврале все наше общество сотрясалось от реакции на слова его о "падших" женщинах. Раскололись тогда и мы внутри, и в диалоге со светскими людьми...
Это все было ярким знаком, что отец Димитрий не вмещается в наше время. И теперь он житель Времени Вечного.
Царствия Вам Небесного. Пусть же пути Господни всех нас туда приведут: праведных и не очень, падших, отпавших и верных, грешников и грешниц, развернувших свою судьбу ко Христу.
21 октября 2020
Лк., 28 зач., VI, 46 — VII, 1.
Глава 6.
46 Что вы зовете Меня: Господи! Господи! - и не делаете того, что Я говорю?
47 Всякий, приходящий ко Мне и слушающий слова Мои и исполняющий их, скажу вам, кому подобен.
48 Он подобен человеку, строящему дом, который копал, углубился и положил основание на камне; почему, когда случилось наводнение и вода напёрла на этот дом, то не могла поколебать его, потому что он основан был на камне.
49 А слушающий и неисполняющий подобен человеку, построившему дом на земле без основания, который, когда напёрла на него вода, тотчас обрушился; и разрушение дома сего было великое.
Глава 7.
1 Когда Он окончил все слова Свои к слушавшему народу, то вошел в Капернаум.
Читайте також
На чиєму боці Бог — Росії чи України?
Духовні роздуми на основі Біблії Це питання нині кричать на кожному кутку. І питають не від великого розуму чи простої цікавості — тут крик душі, лють, біль і пекуче бажання знайти бодай якусь опору в цьому бардаку.
Зусилля, що змінює: чому піст починається з простого
Останнім часом усе частіше звучить думка: мовляв, у пості головне — «не їсти одне одного», а те, що в тарілці, не має значення. Часто повторюють: їжа не віддаляє і не наближає до Бога, поститися треба «як виходить», і це взагалі другорядне.
Танці перед Вівтарем: що насправді відбулося у Троїцькому соборі Чернігова
Різдвяний перформанс у Троїцькому соборі Чернігова викликав гостру дискусію про межі допустимого в сакральному просторі. Чи є танці в храмі відродженням традицій, чи зневагою до святині?
Різдво чи день програміста: про віру, вибір і відповідальність
7 січня для багатьох — не просто дата в календарі, а питання віри й особистого вибору. Спроба надати цьому дню новий зміст змушує замислитися, без чого людині справді важко жити.
Ханукія в Україні: не традиція, а нова публічна реальність
В Україні ханукія історично не була традицією, але сьогодні її дедалі частіше встановлюють за участі влади
Про подвійні стандарти та вибірковість церковних традицій
Уже не вперше український інформаційний простір вибухає дискусіями довкола церковних звичаїв. Особливо тоді, коли слова і діла духовних лідерів починають розходитися.