Чому нам потрібний Онуфрій, а не церковний «менеджер»
Блаженніший Митрополит Онуфрій. Фото: news.church.ua
Вже тоді, у 2014 році, було зрозуміло, що «легкого» предстоятельства в нього не буде. Проте що буде настільки важко, ніхто не міг і припустити.
Нині і з боку північного сусіда, і серед «патріотів» усіх мастей на адресу Блаженнішого несеться потужний потік критики. І, мабуть, головна її теза, що Митрополит – «молитвеник», а в скрутні часи Церкві потрібен «адміністратор», здатний ухвалювати «ефективні рішення».
Що на це відповісти? Сьогодні ми бачимо з усіх боків очільників релігійних конфесій, які ухвалюють подібні «ефективні» рішення на догоду владі та поточній політичній ситуації, намагаються лавірувати поміж хвилями життєвого моря та навіть підлаштовувати під хід цих хвиль євангельське вчення.
Митрополит Онуфрій не лавірує. Він веде свою паству прямо, через хвилі. Бо не лавірував і йшов хвилями бурхливого моря Христос. Незважаючи на зміну політситуації, він промовляє ті самі євангельські слова, бо «Христос учора, сьогодні й навіки – Той Самий».
Так, Онуфрій – молитвеник, а не менеджер. Але таким і має бути Предстоятель Церкви. Особливо під час шторму.
Читайте також
Про те, як у ПЦУ зневажають масовку
У ПЦУ, за запевненнями Зори, зневажають масовку, в ній «головне – правда, а не кількість» парафіян. Тим не менш, на всі виїзні служби Епіфанія Думенка людей звозять автобусами.
Переслідування УПЦ і ліквідація УГКЦ у 1946: чи є подібність?
Після розгрому нацистів і визволення Західної України керівництво УГКЦ ініціювало переговори з радянськими органами заради подальшої долі своєї структури.
Про мобілізацію священника в снайпери
Людина, яка обрала шлях священника, не має права вступати до армії і брати до рук зброю. А про вбивство іншого і говорити абсурдно.
Про цифри: скільки у нас православних, мусульман та іудеїв
Довіра до методів дослідження Центру Разумкова в темі Православ'я – мінімальна.
Чому допомога онкохворим дітям – загроза держбезпеці
Ми вже давно мали б звикнути до витівок деяких народних депутатів, які особливо люто ненавидять УПЦ. Але вони не припиняють дивувати.
Рамадан для влади ближчий, ніж Великий піст?
Невже мусульмани та іудеї, яких у країні трохи більше відсотка населення, стали привілейованим класом? Адже Україна вважається християнською країною.