Чому нам потрібний Онуфрій, а не церковний «менеджер»

Блаженніший Митрополит Онуфрій. Фото: news.church.ua

Блаженніший Митрополит Онуфрій. Фото: news.church.ua

Вже тоді, у 2014 році, було зрозуміло, що «легкого» предстоятельства в нього не буде. Проте що буде настільки важко, ніхто не міг і припустити.

Нині і з боку північного сусіда, і серед «патріотів» усіх мастей на адресу Блаженнішого несеться потужний потік критики. І, мабуть, головна її теза, що Митрополит – «молитвеник», а в скрутні часи Церкві потрібен «адміністратор», здатний ухвалювати «ефективні рішення».

Що на це відповісти? Сьогодні ми бачимо з усіх боків очільників релігійних конфесій, які ухвалюють подібні «ефективні» рішення на догоду владі та поточній політичній ситуації, намагаються лавірувати поміж хвилями життєвого моря та навіть підлаштовувати під хід цих хвиль євангельське вчення.

Митрополит Онуфрій не лавірує. Він веде свою паству прямо, через хвилі. Бо не лавірував і йшов хвилями бурхливого моря Христос. Незважаючи на зміну політситуації, він промовляє ті самі євангельські слова, бо «Христос учора, сьогодні й навіки – Той Самий».

Так, Онуфрій – молитвеник, а не менеджер. Але таким і має бути Предстоятель Церкви. Особливо під час шторму.

Хто зруйнував і хто відновив Лавру: ролик Мінкульту випадково видав правду

Пропаганда Мінкульту про Києво-Печерську лавру несподівано сказала правду.

Тернопільська публікація про Покров: провал календарної реформи?

Новий календар, запроваджений ПЦУ та УГКЦ за підтримки влади, значна частина віруючих не приймає.

Погони чи ряса: хто пише сценарій для «борців» з УПЦ?

Усе вказує на те, що і Веліар, і Пшеничний – звичайні виконавці чужого сценарію. Питання лише в одному – сценарист носить погони чи рясу?

Убити людину до народження можна, після – ні. Чому?

Діти – це найпривілейованіша частина суспільства. І водночас у цьому самому суспільстві дітей офіційно дозволено вбивати – причому масово.

Нагородження нащадків більшовиків у Лаврі

Саме при заповіднику в Лаврі знущалися над мощами преподобних, влаштовували в храмах музей атеїзму, а у вівтарях розміщували туалети.

«Виродки» і «тупі тварини»: борці з УПЦ добралися до дітей

Історики, вивчаючи наш час, будуть дивуватися: як інформаційну політику величезної країни могли так довго визначати настільки дрібні, злобні та нікчемні люди?