Смерть сина священника
Свічка за упокій. Фото: УНН
Але на смерті Олександра Маргіти слід зупинитися докладніше. Справа в тому, що його батько – священник Ігор Маргіта, став однією з перших жертв захоплення храму, коли це ще не було «мейнстримом». Його храм у Грибовиці у 2015 році відібрав Київський патріархат.
За напрацьованим там сценарієм проходили і проходять сотні захоплень і зараз: фейкові збори з «переходу», перереєстрація, вигнання з храму, а потім із сім'єю – і зі священничого дому. З сім'єю – це означає і з Олександром, який сьогодні загинув воїном-героєм. Тоді він був підлітком, і разом із батьком слухав на свою адресу образи. Як і батько, він був для активістів «фсбшником», «москалем», «московитом» та інше.
Ось такий когнітивний дисонанс: син вигнаного зі свого будинку москаля віддав своє життя за свободу України. Віддав, у тому числі, і за тих, хто 8 років тому цькував і переслідував його родину.
Чи стане сьогодні соромно цим людям?
Читайте також
Від кого охороняють Лавру?
Заповідник «Києво-Печерська лавра» у 2025 році витратить 23 млн. 833 тис. 410,02 грн. на охорону.
Україна та Пакистан: чим ми відрізняємося?
У далекому Пакистані скандал: банда ісламістів у змові з чиновниками організували масштабне цькування християн.
Похмурий «антикриз» влади проти ООН
12 січня голова ДЕСС Єленський провів «антикризову» пресконференцію «Свобода совісті в Україні: її вороги та захисники».
Подвійні стандарти влади: про захист одних та утиск інших
У Держетнополітики перейнялися захистом прав євреїв, у тому числі релігійних.
Тепер вороги – це ті, хто святкує Різдво 7 січня?
Як і слід було очікувати, запровадження державою новоюліанського/григоріанського календаря для ПЦУ та УГКЦ стало ще одним інструментом для поділу українців.