Смерть сина священника

Свічка за упокій. Фото: УНН

Але на смерті Олександра Маргіти слід зупинитися докладніше. Справа в тому, що його батько – священник Ігор Маргіта, став однією з перших жертв захоплення храму, коли це ще не було «мейнстримом». Його храм у Грибовиці у 2015 році відібрав Київський патріархат.

За напрацьованим там сценарієм проходили і проходять сотні захоплень і зараз: фейкові збори з «переходу», перереєстрація, вигнання з храму, а потім із сім'єю – і зі священничого дому. З сім'єю – це означає і з Олександром, який сьогодні загинув воїном-героєм. Тоді він був підлітком, і разом із батьком слухав на свою адресу образи. Як і батько, він був для активістів «фсбшником», «москалем», «московитом» та інше.

Ось такий когнітивний дисонанс: син вигнаного зі свого будинку москаля віддав своє життя за свободу України. Віддав, у тому числі, і за тих, хто 8 років тому цькував і переслідував його родину.

Чи стане сьогодні соромно цим людям?

Читайте також

Не дати приводу тим, хто шукає приводу

Закликаємо буковинців захищати свої храми, але лише молитвою. І пам'ятати, ми – християни. Ми проти насильства.

«Весна прийде – саджати будемо»?

У 2019 році Володимир Зеленський йшов на вибори під гучним гаслом «Весна прийде – саджати будемо».

Як можна так відверто брехати?

Ми розуміємо, що країна на порозі великих змін, і тому ПЦУ прагне награбувати всього й якомога більше, «як в останній день». Але ж має бути хоч якесь християнське сумління.

Коли вже Порошенко вийде із «Московського патріархату»?

Хлопці з чернівецької «ЄС» публічно зізналися у підробці та шахрайстві – вони від імені релігійних громад УПЦ «переводили» їх до юрисдикції іншої конфесії.

Автобіографія Новинського як доказ його «розпалювання»

Хто-небудь пам'ятає дії Новинського, що «розпалювали»? На тлі безкарних захоплень храмів УПЦ із ламаннями щелеп такі заяви ГБР виглядають просто якимось стебом.

Про Києво-Печерську лавру

17 лютого відзначається день блаженної кончини єпископа Нестора (Тугая), останнього намісника Києво-Печерської лаври перед її закриттям Радами у 1961 році.