Чи сходила на Думенка благодать Святого Духа?
Епіфаній Думенко. Фото: РБК - Україна
«Хіротонію» Сергія Думенка провів у 2009 році Філарет, який до того часу був не тільки позбавлений усіх ступенів священства, але і перебував під анафемою.
Дозволимо собі нагадати, що з цього приводу писав патріарх Варфоломій Руській Церкві.
26 серпня 1992 року: «З приводу проблеми, яка призвела до усунення пана Філарета, ми бажаємо братськи повідомити Вашій любові, що наша Свята Велика Христова Церква, визнаючи з цього питання повноту виключної компетенції Вашої Найсвятішої Руської Церкви, приймає синодально рішення про вищесказане».
7 квітня 1997 року про анафематствування Філарета зазначено: «Отримавши повідомлення про згадане рішення, ми повідомили про нього ієрархії нашого Вселенського Престолу і просили її надалі ніякого церковного спілкування із зазначеними особами не мати».
Тобто, в 2009 році, коли пройшла «хіротонія» Сергія Думенка, Фанар був згоден з усіма рішеннями РПЦ і вважав Філарета, який висвячував Епіфанія, звичайним мирянином. Відповідно, всі філаретівські «хіротонії» – фальшивими. А в 2018 патріарх Варфоломій просто «передумав».
Питання в іншом: чи можна вважати таке «передумування» підставою для того, щоб стверджувати, що в 2009 на Думенка «зійшла благодать Святого Духа»?
Читайте також
Коли на Львівщині закривають усі храми УПЦ – це ж свобода віри?
На Галичині влада повністю заборонила УПЦ і полює на віруючих, які ходять на підпільні служби, а в США запевняє, що ніяких утисків в Україні немає.
Чому «благочестя» Епіфанія виправдовує надії Патріарха Варфоломія
На Фанарі впевнені, що Думенко «непохитно стоїть на духовних висотах».
Звернення Думенка до УПЦ про «діалог»: щире чи ні?
Якби в ПЦУ справді хотіли діалогу, вони б ухвалили рішення про скасування захоплень і повернення награбованого.
Куди поїхав цирк? Він був іще вчора
На «службі» ПЦУ з Думенком у захопленому соборі у Володимирі люди є. Але вже наступного дня – без Думенка – людей немає.
Чому розпалювачі ненависті до УПЦ повинні сидіти у в'язниці
Храми будувалися не для перемог однієї держави над іншою, утвердження «українського духу», або «духу» якоїсь іншої нації.
Чи потрібно Блаженнішому поминати главу РПЦ, чи ні?
У соцмережах та на екранах ведуться запеклі баталії, як Митрополиту Онуфрію потрібно вчиняти, а як – не потрібно.