Чи сходила на Думенка благодать Святого Духа?
Епіфаній Думенко. Фото: РБК - Україна
«Хіротонію» Сергія Думенка провів у 2009 році Філарет, який до того часу був не тільки позбавлений усіх ступенів священства, але і перебував під анафемою.
Дозволимо собі нагадати, що з цього приводу писав патріарх Варфоломій Руській Церкві.
26 серпня 1992 року: «З приводу проблеми, яка призвела до усунення пана Філарета, ми бажаємо братськи повідомити Вашій любові, що наша Свята Велика Христова Церква, визнаючи з цього питання повноту виключної компетенції Вашої Найсвятішої Руської Церкви, приймає синодально рішення про вищесказане».
7 квітня 1997 року про анафематствування Філарета зазначено: «Отримавши повідомлення про згадане рішення, ми повідомили про нього ієрархії нашого Вселенського Престолу і просили її надалі ніякого церковного спілкування із зазначеними особами не мати».
Тобто, в 2009 році, коли пройшла «хіротонія» Сергія Думенка, Фанар був згоден з усіма рішеннями РПЦ і вважав Філарета, який висвячував Епіфанія, звичайним мирянином. Відповідно, всі філаретівські «хіротонії» – фальшивими. А в 2018 патріарх Варфоломій просто «передумав».
Питання в іншом: чи можна вважати таке «передумування» підставою для того, щоб стверджувати, що в 2009 на Думенка «зійшла благодать Святого Духа»?
Читайте також
Як Епіфаній став наступником «окупанта»
У системі координат ПЦУ владика Іоанн був живим втіленням тієї самої «духовної окупації» України та Києво-Печерської лаври, з якою вони сьогодні так героїчно борються.
Придворні конфесії України: совість чи ЛГБТ?
«Московських попів» стануть клеймити не лише за відмову переходити в ПЦУ, не лише за юліанський календар, але й за «гомофобію».
Патріарх Варфоломій вважає українців носіями «руського мира»?
Предстоятель Константинопольської Церкви прибув до Вільнюса, щоб представити новопризначеного екзарха Литви – єпископа Тамісського Панарета.
Урок для сучасної Церкви з глибини віків
У святителя Леонтія було відсутнє бажання бути «своїм» для місцевої влади та іновірців.
Про те, як Собор УПЦ у Феофанії «перетворився на безчинне зборище»
Усі образи на адресу Собору – ніби це було «зборище», «бруд», «піна» та інше – тримаються не на канонах і не на фактах, а лише на емоціях їхніх авторів.
До якої України ми рухаємося?
Влада вже прямим текстом говорить, що з демографією в Україні – катастрофа, що працювати нікому вже зараз.