Про що говорив глава Держдепу з Патріархом Грузії Ілією II
За повідомленням Посольства США Помпео і Його Святість обговорили «важливу роль Грузії в просуванні і захисті свободи віросповідання в усьому світі».
При всій повазі до Грузії, навряд чи патріарх Ілія має можливості, та і бажання займатися «просуванням свободи віросповідання в усьому світі». А особливо цікаво те, що Помпео обговорював це «просування» з Патріархом Грузії після того, як напередодні відвідав патріарха Варфоломія і назвав Фанар «ключовим партнером США», а також «лідером православного світу».
У зв'язку з цим потрібно розуміти як мінімум дві речі.
1. Головний інтерес американо-фанаріотського альянсу на сьогоднішній день полягає в тому, щоб змусити Помісні Православні Церкви до визнання ПЦУ. Це визнання має обопільну вигоду: Фанар зміцнює своє становище у православному світі і фактично підпорядковує собі Православні Помісні Церкви, а Держдеп отримує потужну зброю для здійснення своїх планів щодо Східної Європи, Балкан і Росії.
2. Поняття «релігійної свободи» у Держдепі міцно ототожнюється з просуванням різних вигідних для себе проектів, серед яких не останнє місце займає ПЦУ. Згадаймо, що практично відразу після появи цієї структури Держдеп США повідомив, що створення ПЦУ «було історичною подією для України», а США «продовжують рішуче підтримувати Україну і вважають, що свободі віросповідання не мають ставити які-небудь перешкоди ззовні».
Тому, цілком очевидно, що мета зустрічі Помпео та Патріарха Іллі полягала в тому, щоб переконати Предстоятеля Церкви Грузії визнати ПЦУ. Саме це і криється за формулюванням «просування свободи віросповідання».
Іншими словами, США продовжують чинити тиск на Помісні Церкви у питанні визнання ПЦУ. І чим довше їм це не вдається, тим гірше для них. Тому що рано чи пізно всім стане очевидно, що український розкол – це чисто політичний проект, який не має у своїй основі нічого релігійного.
Читайте також
Про ситуацію в Святогірській лаврі
Після вбивства ченця Варсонофія та замаху на вбивство ще двох насельників монастиря багато патріотів заявили, що цей злочин вчинили ворожі диверсанти.
Ти ж щасливий? Тоді навіщо щось змінювати?
Опитування КМІС ніби говорить владі США: подивіться, українцям подобається так жити. Вони не просто всім задоволені, вони щасливі. Їм не потрібен ніякий мир, навіщо щось змінювати?
Портрет «совісті нації»
Шевчук пафосно розмірковує про унікальність української нації та цінність людського життя. І водночас підтримує тотальну мобілізацію, яка цю саму націю перемелює.
ПЦУ в Лаврі: коли «замість хору співає магнітофон»
Парафіян з Лаври вигнали, ченців до храмів не пускають. Зате є жменька «ченців» ПЦУ.
Вбивство у Святогірську, про яке не можна говорити
Логіка підказує, що Зеленському про вбивство ченця доповіли того ж дня.
Трагедія у Святогірській лаврі: сповідництво чи ні?
Вбивці прийшли до монастиря і, почувши у відповідь: «Слава нашому Господу Богу», почали вбивати. Важливо, що жертвам надавали вибір: вони могли відповісти «правильно» і уникнути розправи.