Гоніння від своїх чи... псевдобратій
Архієископ Хризостом. Фото: Православие. ru
Вимальовується цікавий логічний ланцюжок:
1. Архієпископ Хризостом не визнає Сергія Петровича Думенка архієреєм внаслідок відсутності у того єпископської хіротонії.
2. Архієпископ Хризостом визнає Думенка архієреєм, при тому, що в статусі цього громадянина не відбулося ніяких змін.
3. Архієпископ Хризостом примушує архієреїв своєї Церкви визнати Думенка архієреєм.
4. І нарешті, він загрожує виверженням сану тим, хто продовжує наполягати на пункті №1.
Архієпископ Хризостом не може відповісти на одне просте запитання: звідки у С.П. Думенка архієрейська хіротонія? При цьому загрожує гонінням тим своїм єпископам, які продовжують відстоювати правду, які виявляються захисниками чистоти Православ'я, які не згодні перетворити Божественну Літургію в театральне дійство самозванців. Побажаємо таким стійким у вірі єпископам мужності, сил і терпіння, бо пройти по зазначеному логічному ланцюжку виявляється дуже легко.
Читайте також
Не дати приводу тим, хто шукає приводу
Закликаємо буковинців захищати свої храми, але лише молитвою. І пам'ятати, ми – християни. Ми проти насильства.
«Весна прийде – саджати будемо»?
У 2019 році Володимир Зеленський йшов на вибори під гучним гаслом «Весна прийде – саджати будемо».
Як можна так відверто брехати?
Ми розуміємо, що країна на порозі великих змін, і тому ПЦУ прагне награбувати всього й якомога більше, «як в останній день». Але ж має бути хоч якесь християнське сумління.
Коли вже Порошенко вийде із «Московського патріархату»?
Хлопці з чернівецької «ЄС» публічно зізналися у підробці та шахрайстві – вони від імені релігійних громад УПЦ «переводили» їх до юрисдикції іншої конфесії.
Автобіографія Новинського як доказ його «розпалювання»
Хто-небудь пам'ятає дії Новинського, що «розпалювали»? На тлі безкарних захоплень храмів УПЦ із ламаннями щелеп такі заяви ГБР виглядають просто якимось стебом.
Про Києво-Печерську лавру
17 лютого відзначається день блаженної кончини єпископа Нестора (Тугая), останнього намісника Києво-Печерської лаври перед її закриттям Радами у 1961 році.