Чи повісять нардепів, які не проголосують за заборону УПЦ?
Влада і радикали працюють проти УПЦ у зв'язці? Фото: СПЖ
В Україні триває жорсткий пресинг тих народних депутатів, котрі не хочуть голосувати за заборону Української Православної Церкви. Їх загрожують побити чи навіть повісити.
Все почалося із заяви голови Парламенту Руслана Стефанчука, який сказав, що законопроєкти про заборону УПЦ не виносять до зали, бо для них немає достатньої кількості голосів.
Руслан Стефанчук: «Поки що немає 226 голосів навколо такого важливого законодавчого акту, виносити його до зали, провалювати для того, щоб просто порадувати РФ, це просто безглуздо і юридично, і політично безвідповідально».
На ці слова одразу відреагували ЗМІ та радикали. Лідер С-14 Євген Карась заявив у своєму телеграм-каналі, що «наб'є обличчя» кожному нардепу, який відмовиться голосувати за заборону УПЦ.
«На всіх мене, звісно, не вистачить. Але приклад подам. Країна далі підтримає», – заявив Карась і вимагає надати йому список нардепів з конкретними прізвищами.
Дивно, але на ці слова Карася відреагували на найвищому рівні. Один із найпослідовніших прихильників ПЦУ та противників УПЦ у владі, голова Комітету Ради з питань гуманітарної та інформполітики Микита Потураєв фактично закликав надати Карасю і його товаришам списки нардепів, які не захочуть голосувати за заборону УПЦ.
Микита Потураєв: «Я недарма неодноразово говорив, що без тиску громадськості і медіа ми, на жаль, цього не зробимо. Тобто, якщо потрібно, щоб країна все ж таки знала поіменно – хто з депутатів готовий голосувати (за заборону УПЦ – Ред.) ще до голосування, а хто – не готовий, то я неодноразово просив колег-медійників і колег із громадського сектору, щоб вони шляхом продзвону прояснили позиції».
Тобто Потураєв закликав журналістів дзвонити нардепам і з'ясовувати їхню позицію щодо УПЦ. Навіщо? Щоб її озвучити у медіа, захейтувати у ЗМІ і, звичайно, нацькувати на них радикалів.
Той самий Карась запропонував своїй аудиторії вішати нардепів, не згодних голосувати за заборону УПЦ. Цей допис прочитало майже 150 тисяч осіб. Однодумці Карася пропонують у коментарях таких депутатів розстрілювати, різати й каструвати. Наприклад, на підтримку ініціативи Карася виступив один із лідерів радикальної організації «Традиція і порядок» Крістіан Ударов. Ударов заявив, що таких, як Карась і він, «буде цілком достатньо».
Але хто такі Карась чи Ударов, і чи можна ігнорувати їхні погрози у воюючій країні, наповненій зброєю?
Глава С-14 Євген Карась багато років відомий організацією погромів людей, яких вважає неправильними або недостатньо патріотичними. Наприклад, у 2018 році його С-14 розгромила табір ромів у Києві. Влаштовував Карась свої акції й біля Лаври.
Журналісти Громадського вказують, що назва С-14 – це перша частина нацистського коду 14/88, де 14 – число слів у культовій фразі американського расиста Девіда Лейна, а 88 – цифрове відображення гасла «Хайль Гітлер». Нацистами членів С-14 називали у міжнародній організації Беллінгкет, у виданнях Вашингтон пост, Ройтерс, Радіо Свобода. Стурбованість акціями Карася висловлювали навіть у Палаті громад Британського парламенту.
Проте Євген Карась в Україні – це медійна особистість, яка виступає на провідних телеканалах, має величезну аудиторію та вплив.
І навіть якщо він не буде вбивати нардепів особисто, він має безліч послідовників, які готові виконати будь-які його заклики.
Тому – три питання:
1. Чи може в демократичній країні влада тиснути на депутатів, щоб вони проголосували так, як треба, а тим більше – діяти у зв'язці з тими, хто загрожує їм вбивством?
2. Чи будуть депутати після таких загроз голосувати вільно та об'єктивно?
3. Якщо після цього УПЦ все ж таки заборонять, чи можна буде вважати таке голосування законним?
Пропонуємо відповісти на ці запитання самостійно.
Читайте також
«Духовна сила» на крові: правда про український Пантеон
Українська влада будує «місце духовної сили нації». Але чи може духовність ґрунтуватися на культі людей, пов'язаних з нацизмом, погромами та війною один проти одного?
УПЦ КП після Філарета: церква, бренд чи притулок для маргіналів?
Київський патріархат подає ознаки активної життєдіяльності: приймає зарубіжні громади та роздає «хіротонії». Що це: відродження чи легітимація осіб з проблемним минулим?
Річниця Феофанії: четверо архієреїв – про Собор, тиск та єдність УПЦ
Під річницю Собору в Феофанії знову поповзли чутки про майбутні зміни в УПЦ. Що про це говорять самі архієреї – учасники тих подій.
Вишиванка замість Неба: про що говорить риторика Думенка у свято Вознесіння
Глава ПЦУ поставив в один ряд Вознесіння Господнє і День вишиванки, назвав сорочку «сакральною» і попросив Христа допомогти у війні. Розбираємо, що не так з цією риторикою.
Інтронізація Патріарха Шіо: не московський, не фанарський – грузинський
Константинополь не приїхав на інтронізацію, зате розвинув бурхливу активність на наступному тижні. Що за цим стоїть і чого чекати від нового грузинського Предстоятеля.
Бронь за зречення: як духовенство УПЦ заганяють у пастку
Влада пропонує клірикам УПЦ вибір: визнайте себе «Московським патріархатом» і отримайте бронь або відмовтеся, і вами займеться ТЦК. Розбираємо, чому це пастка.