Трохи подвійних стандартів від уніатів
Клірик УГКЦ Богдан Мурований із «єпископом» ПЦУ Матвієм Шевчуком
І це звичайна практика: раніше на Львівщині забороняли співслужіння з ПЦУ І. Кащука, а зовсім недавно на Закарпатті заборонили М. Мандзюка, який перейшов у ПЦУ. При цьому уніати посилаються на канони католицької Церкви. І тут треба зазначити, як мінімум, два моменти.
1. У середовищі УГКЦ дуже люблять таврувати УПЦ, яка забороняє своїх кліриків за служіння чи перехід у ПЦУ. Уніати інкримінують УПЦ і «служіння Москві», і ледь не рабовласництво. У той же час, як бачимо, в УГКЦ роблять так само.
2. Глава УГКЦ С. Шевчук любить розповідати довірливій публіці, що його структура – це «церква Володимирового Хрещення», що в ній навіть «православне догматичне богослов'я». Але на практиці виявляється, що УГКЦ є просто частиною Католицької церкви. Єпископ УГКЦ М. Колтун у своєму Декреті Б. Мурованому пише, що на нього накладається «заборона у священнослужінні та зайнятті будь-якої посади в Католицькій Церкві». І посилається він на канон 702 ККСЦ: «Католицьким священникам забороняється співслужити Божественну Літургію разом із некатолицькими священниками чи служителями».
Тому для плебсу УГКЦ – це майже Православна церква, яка готова заради України на об'єднання з ПЦУ. Насправді ж УГКЦ – це частина Римо-католицької церкви, яка підпорядковується папі і жорстко дотримується католицьких канонів.
Читайте також
Як Епіфаній став наступником «окупанта»
У системі координат ПЦУ владика Іоанн був живим втіленням тієї самої «духовної окупації» України та Києво-Печерської лаври, з якою вони сьогодні так героїчно борються.
Придворні конфесії України: совість чи ЛГБТ?
«Московських попів» стануть клеймити не лише за відмову переходити в ПЦУ, не лише за юліанський календар, але й за «гомофобію».
Патріарх Варфоломій вважає українців носіями «руського мира»?
Предстоятель Константинопольської Церкви прибув до Вільнюса, щоб представити новопризначеного екзарха Литви – єпископа Тамісського Панарета.
Урок для сучасної Церкви з глибини віків
У святителя Леонтія було відсутнє бажання бути «своїм» для місцевої влади та іновірців.
Про те, як Собор УПЦ у Феофанії «перетворився на безчинне зборище»
Усі образи на адресу Собору – ніби це було «зборище», «бруд», «піна» та інше – тримаються не на канонах і не на фактах, а лише на емоціях їхніх авторів.
До якої України ми рухаємося?
Влада вже прямим текстом говорить, що з демографією в Україні – катастрофа, що працювати нікому вже зараз.