Чи може «предстоятель помісної церкви» публічно брехати?
Епіфаній Думенко.
Що тут сказати.
Ми вже звикли, що розкольники намагаються представити свою структуру масовою. Звикли, що їх не переконують фото і відео з хресних ходів в День Хрещення Русі, коли число віруючих УПЦ, що йдуть вулицями Києва в рази (якщо не в десятки разів) перевершує кількість прихильників «української ходи» ПЦУ. Звикли, що їх не переконують порожні храми в ПЦУ і переповнені в УПЦ.
Але є ж офіційна статистика, причому ваша власна. ПЦУ декларує число своїх парафій в 7000 (і це з захопленими і незаконно перереєстрованими у УПЦ). Але у УПЦ їх 12400. Яка цифра більше – 7000, або 12400?
Зрозуміло, що Думенко апелює до якихось міфічних соцопитувань, згідно з якими у ПЦУ в суспільстві нібито найбільша підтримка, але він чітко сказав: «ПЦУ найбільша за чисельністю». Однак чисельність Церкви визначається не соцопитуваннями, а її віруючими – тими, хто сповідається, причащається, бере участь в житті громади.
Як можна при визначенні своєї чисельності спиратися на соцопитування? Та й їх надійність не може не викликати сумнівів. За запевненням Думенка, серед віруючих УПЦ йому довіряють 38%.
Чи можемо ми в це повірити? Можете ви уявити таку ситуацію: спілкуєтеся ви у своїй парафії після богослужіння, а там більше третини заявляють – а я, мовляв, ходжу в УПЦ, але довіряю Епіфанію Думенку? Абсурд? Безумовно, вірніше це просто брехня. Але чи може «предстоятель помісної церкви» публічно брехати? Відповідь на це питання очевидна. Але дуже шкода, що його не ставлять собі українці, які вірять Сергію Думенку.
Читайте також
Як Епіфаній став наступником «окупанта»
У системі координат ПЦУ владика Іоанн був живим втіленням тієї самої «духовної окупації» України та Києво-Печерської лаври, з якою вони сьогодні так героїчно борються.
Придворні конфесії України: совість чи ЛГБТ?
«Московських попів» стануть клеймити не лише за відмову переходити в ПЦУ, не лише за юліанський календар, але й за «гомофобію».
Патріарх Варфоломій вважає українців носіями «руського мира»?
Предстоятель Константинопольської Церкви прибув до Вільнюса, щоб представити новопризначеного екзарха Литви – єпископа Тамісського Панарета.
Урок для сучасної Церкви з глибини віків
У святителя Леонтія було відсутнє бажання бути «своїм» для місцевої влади та іновірців.
Про те, як Собор УПЦ у Феофанії «перетворився на безчинне зборище»
Усі образи на адресу Собору – ніби це було «зборище», «бруд», «піна» та інше – тримаються не на канонах і не на фактах, а лише на емоціях їхніх авторів.
До якої України ми рухаємося?
Влада вже прямим текстом говорить, що з демографією в Україні – катастрофа, що працювати нікому вже зараз.