«Непогрішність» папи – пастка католикам і православним застереження

Папа римський Франциск і патріарх Варфоломій. Фото: Гордон

Католицький архієпископ Карло Марія Вігано у виданні La Verità опублікував статтю «Лігво злодіїв», в якій викрив папу Франциска і верхівку Ватикану в відступі від християнської моралі, підтримці геїв й абортів, співпраці з аморальними і антихристиянськими економічними структурами та інших гріхах. Вігано заявив: «Я вважаю, що тепер без всяких розумних сумнівів зрозуміло, що лідери нинішньої католицької ієрархії поставили себе на службу глобалістської олігархії і масонства».

Ймовірно, Вігано правий, але є один маленький нюанс: згідно з католицьким вченням папа не може помилятися в питаннях віровчення і моралі (не будемо зараз копатися в тому, що таке «екс катедра», а що ні, католики і самі не дуже розуміють). Саме папа є охоронцем чистоти віри і моральності. Таке вчення латинян. Тому будь-яка критика папи і його віронавчальних та моральних визначень – це протиріччя католицького догмату про непогрішимість (безпомилковості) папи.

Очевидно і Вігано, і всі ті католики, які протестують проти дій і заяв папи Франциска, потрапляють у цю пастку. Якщо ти не згоден з папою – значить ти не католик. Але якщо ти погоджуєшся зі схваленням папою содомітів, абортів і так далі, ти вже не можеш називатися християнином. Що на це можна сказати?

По-перше, єдиний вихід для Карло Марія Вігано і його прихильників – це повернутися до тієї віри, яку Римська Церква містила до свого відокремлення в 1054 р. і в якій був відсутній догмат про непогрішність римського єпископа.

А по-друге, на прикладі цієї ситуації католиків, не можна не побачити, що чекає православних, якщо ми погодимося взяти вчення про правильність будь-яких рішень Константинопольського патріарха, яке нам зараз з усіх сил намагаються нав'язати.

Читайте також

Прощення, яке змінило тисячі сердець

Чому цей епізод у далекій Аризоні такий важливий для нас, українців?

Коли одні страждають, а інші вимагають «справжнього миру»

Вся риторика УГКЦ і особисто Шевчука будується на «справедливості» у війні. Що цієї справедливості потрібно добиватися будь-якою ціною, не рахуючись ні з якими жертвами.