Експерти помітили дискримінацію УПЦ у новому законопроекті про капеланство

У Верховній Раді України зареєстрували новий законопроект про капеланство. Фото: timeforaction.in.ua

Проект Закону «Про Службу військового капеланства» № 4626 від 22 січня 2021 року, зареєстрований у Верховній Раді України, носить дискримінаційний характер стосовно військовослужбовців, які є вірянами Української Православної Церкви. Про це говорять релігійні експерти, повідомляє Інформаційно-просвітницький відділ УПЦ.

Авторами законодавчої ініціативи виступили депутати фракцій «Голос», «ЄС», «Слуга народу» та інших. До розробки законопроекту залучалися представники різних конфесій, але не Української Православної Церкви. В експертному середовищі пояснили це конфесійною упередженістю головного ініціатора законопроекту нардепа Романа Костенка, «який стоїть на позиціях не допускати священнослужителів УПЦ до духовної опіки військовослужбовців військових формувань України – вірних УПЦ».

Аналіз нового законопроекту показав, що в ньому, крім вказівки на поліконфесійність держави і «рівність представників усіх віросповідань <...> щодо задоволення їхніх релігійних потреб», міститься ряд дискримінаційних положень щодо вірян УПЦ.

Так, наприклад, у 6 ст. «Міжконфесійні ради з питань військового капеланства» зазначається, що в Міжконфесійна рада з питань військового капеланства при Міністерствах оборони та внутрішніх справ України входять уповноважені від тих церков і релігійних організацій, священнослужителі яких вже займають посади військових капеланів у Збройних силах України, Національній гвардії та Державній прикордонній службі.

Дане положення, враховуючи заборону священикам УПЦ здійснювати пастирське піклування та, відповідно, недопущення їх на посади військових капеланів, автоматично позбавляють УПЦ і права на участь у таких Міжконфесійних радах. При цьому представники Української Православної Церкви були членами Ради з питань душпастирської опіки при Міністерстві оборони України протягом усієї історії його існування.

Релігійні експерти відзначили, що даний проект Закону про капеланство тільки посилює проблему дискримінаційного позбавлення вірян УПЦ – військовослужбовців військових формувань України, права на пастирське піклування з боку священнослужителів своєї Церкви, а отже, забезпечення конституційного принципу рівності громадян незалежно від релігійних переконань.

«Прийняття даного законопроекту посилить напруження у міжконфесійних відносинах у суспільстві, призведе до подальшого розпалювання міжконфесійного протистояння та формування упередженості щодо вірян УПЦ. Зазначені прояви конфесійної упередженості по відношенню до УПЦ повністю виключають можливість підтримки даної законодавчої ініціативи з боку вірян Української Православної Церкви», – резюмували в Інформаційно-просвітницькому відділі УПЦ.

Нагадаємо, раніше голова Синодального відділу УПЦ із взаємодії зі Збройними силами та іншими військовими формуваннями України митрополит Білоцерківський і Богуславський Августин (Маркевич) заявив, що порушувати права парафіян УПЦ в армії нерозумно з точки зору державності.

Читайте також

Синод Грузинської Церкви представить трьох кандидатів на престол

Грузинські ієрархи оберуть претендентів на Патріарший престол, після чого остаточне рішення прийме Розширений Собор.

Адвокати митрополита Тихіка відповіли на звинувачення в ЗМІ

Юристи ієрарха назвали сюжети на телебаченні цілеспрямованим цькуванням.

Суд ЄС: Закон Угорщини щодо захисту дітей від ЛГБТ порушує законодавство

Європейський суд постановив, що заборона Угорщини на просування ЛГБТ-ідеології серед неповнолітніх суперечить «цінностям ЄС».

Факти переслідувань УПЦ включили до доповіді про порушення прав у світі

У звіті Amnesty International вказали на тиск на УПЦ і критику з боку експертів ООН.

Активіст у Пасіці закликав вірних перейти до уніатів, якщо вони не хочуть до ПЦУ

Чокнадій закликав вірних УПЦ перейти до Греко-католицької церкви, якщо вони відмовляються переходити до ПЦУ.

«Священник» ПЦУ закликав СБУ покарати голову ОТГ за підтримку віруючих УПЦ

Володимир Педько обурився тим, що загиблого воїна відспівав клірик канонічної Церкви, і пообіцяв «розібратися» з місцевою владою після свят.