Чому заборонений шлюб сучасним єпископам?

Єпископи УПЦ за богослужінням. Фото: news.church.ua

Валерій Крикун

Відповідає протоієрей Володимир Пучков:

- Думка про те, що апостоли були першими ж єпископами вельми поширена, але, при цьому, абсолютно помилкова. Дійсно, апостоли поставляли єпископів для організованих ними в процесі проповіді християнських громад. Однак самі вони єпископами не були.

Єпископ буквально означає «наглядач», що, само собою зрозуміло, передбачає постійне перебування поруч з паствою. Апостол же – це мандрівний проповідник. Досить сказати, що вже після смерті всіх учнів Христа в Церкві близько століття зберігалося служіння апостолів – мандрівних проповідників, які, згідно з Дідахи, не затримувалися на одному місці довше трьох днів.

Однак повернемося до єпископів. Дійсно, спочатку єпископи були сімейними людьми. Стародавня церковна практика знає тільки одне обмеження щодо сім'ї, яке сформулював ще апостол Павло і яке пізніше увійшло в Апостольські правила: єпископ повинен бути «однієї жінки чоловіком», тобто бути одруженим першим шлюбом.

Так тривало аж до VII століття. Причому серед єпископів зустрічалися як сімейні люди, так і безшлюбні. Наприклад, з двох братів-єпископів Василій Великий був неодруженим, а Григорій Ніський – одруженим. Безшлюбний єпископ Григорій Богослов був сином одруженого єпископа.

Разом з тим, з часом співвідношення одружених і безшлюбних єпископів неухильно змінювалося в бік збільшення числа останніх. Так що до VII століття практика безшлюбного єпископату стала практично повсюдною і в церковно-народній свідомості сприймалася як сама собою зрозуміла. У підсумку, вона була зафіксована Трульським Собором як офіційна і єдино прийнятна.

Тобто можна сказати, що такий стан речей – історично сформований факт. По суті, практика і саме життя показала, що безшлюбність – більш природний стан для людини, зо повністю присвятила себе справам Церкви.

Читайте також

Як знайти своє призначення в житті?

На смислотворчий запит відповідає протоієрей Василь Кучер

Як навчитися любити Бога всім серцем, усіма думками і всією душею?

Про те, як полюбити Того, Хто тебе створив, розмірковує протоієрей Василій Кучер.

«Нехай воскресне Бог»: чому ми говоримо про минулу подію як про майбутню?

Лінгвістичні та богословські особливості відомої молитви розбирає протоієрей Василій Кучер.

Як пережити втрату духівника?

Відхід наставника – величезне випробування. Протоієрей Вадим Гладкий про те, як впоратися з втратою духівника і чому ця подія – крок до духовного дорослішання.

Чи існує в Церкві молитва на «перейменування»?

Багато хто чув про «молитву на наречення імені» і вважає її способом змінити долю або просто взяти нове ім'я. Протоієрей Вадим Гладкий про позицію Церкви з цього питання.

Чому Церква вважає турботу про природу моральним обов'язком?

Разом з протоієреєм Вадимом Гладким розбираємо, чому одних технічних заходів захисту екології недостатньо, якщо душа уражена егоїзмом.