Только одно требуется от нас – принять Его! Принять Господа!
Для Симеона все только начиналось – он встретил Христа!
Святые отцы свидетельствуют о том, что невозможна наша встреча и пакибытие с Богом по смерти, если эта встреча не произошла в земной жизни. Это означает, что мы должны приложить все зависящие от нас усилия, чтобы эта встреча произошла сейчас, доколе не поздно.
И Господь сделал для этого все зависящее от Него. Он вышел на встречу нам, как к немощным старцам, ожидающим Его приход, вышел, как слабый младенец, что бы без страха приняли Его; нам приносят Господа посредники, избранные Им, как свидетели, что бы не говорили, что не было этого. И только одно требуется от нас – принять Его! Принять Господа!
Принять Его в свое сердце, а значить принять Его в свою жизнь. Вот тогда мы и поймем почему с такой усладой воспел свою прощальную песнь праведный Симеон: "Ныне отпускаешь раба Твоего, Владыко, по слову Твоему с миром. Ибо видели очи мои спасение Твое, которое совершил Ты перед лицом всех людей: Свет в откровение народам и славу Твоих людей Израиля!".
Для Симеона все только начиналось – он встретил Христа! И его отход из жизни временной в Вечность уже не был ветхозаветной трагедией. Он шел к Отцу Небесному в жизнь, он познал радость встречи!
Возлюбленные, поздравляя с праздником Сретения Господня, поздравляю с явленным нам Светом, о котором свидетельствовал праведный Симеон ждавший Богомладенца почти триста лет! Желаю сохранить Его в своем сердце, не дать угаснуть, не позволить "выгореть", но всегда благочестием и добрыми делами во имя Бога, удерживать в себе этот свет и эту теплоту жизни, данной нам от Господа!
Пусть все хорошее станет поводом для благодарения Неба! Пусть все огорчающее послужит к благословению Бога! Ибо свят и благословен Тот, от Кого получаем и радость, и печаль ради нашего спасения!
Читайте також
Правда, про яку не хочуть говорити!
Сьогодні ми всі спостерігаємо дуже показову картину. Від пересічної людини до представників влади — майже всі приїхали. Навіть ті, хто не є віруючими або належить до іншого віросповідання, оглянули наслідки ракетного удару російської федерації по Успенському собору. І майже кожен назвав Лавру Святинею, яку потрібно берегти, захищати та виносити питання її збереження на міжнародний рівень.
На чиєму боці Бог — Росії чи України?
Духовні роздуми на основі Біблії Це питання нині кричать на кожному кутку. І питають не від великого розуму чи простої цікавості — тут крик душі, лють, біль і пекуче бажання знайти бодай якусь опору в цьому бардаку.
Зусилля, що змінює: чому піст починається з простого
Останнім часом усе частіше звучить думка: мовляв, у пості головне — «не їсти одне одного», а те, що в тарілці, не має значення. Часто повторюють: їжа не віддаляє і не наближає до Бога, поститися треба «як виходить», і це взагалі другорядне.
Танці перед Вівтарем: що насправді відбулося у Троїцькому соборі Чернігова
Різдвяний перформанс у Троїцькому соборі Чернігова викликав гостру дискусію про межі допустимого в сакральному просторі. Чи є танці в храмі відродженням традицій, чи зневагою до святині?
Різдво чи день програміста: про віру, вибір і відповідальність
7 січня для багатьох — не просто дата в календарі, а питання віри й особистого вибору. Спроба надати цьому дню новий зміст змушує замислитися, без чого людині справді важко жити.
Ханукія в Україні: не традиція, а нова публічна реальність
В Україні ханукія історично не була традицією, але сьогодні її дедалі частіше встановлюють за участі влади