Людская волна сама вынесла прямо к Владыке
Митрополит Онуфрий. Фото: Facebook Виктории Ковальчук
Написано в Декалоге: "Не сотвори кумира..." Всегда держалась этой заповеди не по принуждению, по нраву. НО нашего достопочтимого Митрополита Онуфрия невозможно не любить! Видела его только в Интернете, и когда читала проповеди. Весь его облик говорит и проповедует Истину, чистоту душевную, аскетику человеколюбивую, открытость и искренность... А сегодня Митрополит посетил Львов и я его увидела вживую!!! О, понимала, что близко не смогу подойти, но хоть издали увидеть Человека наполненного любовью ко всему творению и к Богу надеялась. Поэтому даже камеру не брала с собой, чтобы всем сердцем ощутить нежданную встречу. Случилось что-то необычное - людская волна сама вынесла прямо к Владыке, я успела сфоткать смартфоном, а Митрополит Онуфрий коснулся меня своим посохом, наши взгляды встретились - его глаза сияли детской радостью и добротой! Найдутся скептики, что скажут - тебе всё это привиделось. Ха-ха, дорогие, сердце не обманешь.
Но несколько своих снимков предваряю фото сделанным неизвестным фотографом, но очень близким по настроению, что увидели мои внутренние глаза сегодня.
!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!
Читайте також
Різдво чи день програміста: про віру, вибір і відповідальність
7 січня для багатьох — не просто дата в календарі, а питання віри й особистого вибору. Спроба надати цьому дню новий зміст змушує замислитися, без чого людині справді важко жити.
Ханукія в Україні: не традиція, а нова публічна реальність
В Україні ханукія історично не була традицією, але сьогодні її дедалі частіше встановлюють за участі влади
Про подвійні стандарти та вибірковість церковних традицій
Уже не вперше український інформаційний простір вибухає дискусіями довкола церковних звичаїв. Особливо тоді, коли слова і діла духовних лідерів починають розходитися.
Алогічність любові
Вчинки істинної любові не піддаються логіці: вони слідують серцю, жертвують собою і відображають євангельську сутність Христа.
Справедливість не за ярликами
В Україні дедалі частіше замість доказів використовують ярлики. Одних таврують за приналежність, іншим прощають зраду. Коли закон стає вибірковим, справедливість перетворюється на інструмент тиску, а не захисту.
У ВКРАДЕНОМУ ХРАМІ ДО РАЮ НЕ ПОТРАПИШ
Ця фраза — не риторика, а моральне твердження: неможливо шукати спасіння там, де порушені заповіді. Слова «У вкраденому храмі в рай не потрапиш» нагадують, що святиня не може бути привласнена силою, адже те, що освячене молитвою і любов'ю, не належить людині, а Богу.