Людская волна сама вынесла прямо к Владыке
Митрополит Онуфрий. Фото: Facebook Виктории Ковальчук
Написано в Декалоге: "Не сотвори кумира..." Всегда держалась этой заповеди не по принуждению, по нраву. НО нашего достопочтимого Митрополита Онуфрия невозможно не любить! Видела его только в Интернете, и когда читала проповеди. Весь его облик говорит и проповедует Истину, чистоту душевную, аскетику человеколюбивую, открытость и искренность... А сегодня Митрополит посетил Львов и я его увидела вживую!!! О, понимала, что близко не смогу подойти, но хоть издали увидеть Человека наполненного любовью ко всему творению и к Богу надеялась. Поэтому даже камеру не брала с собой, чтобы всем сердцем ощутить нежданную встречу. Случилось что-то необычное - людская волна сама вынесла прямо к Владыке, я успела сфоткать смартфоном, а Митрополит Онуфрий коснулся меня своим посохом, наши взгляды встретились - его глаза сияли детской радостью и добротой! Найдутся скептики, что скажут - тебе всё это привиделось. Ха-ха, дорогие, сердце не обманешь.
Но несколько своих снимков предваряю фото сделанным неизвестным фотографом, но очень близким по настроению, что увидели мои внутренние глаза сегодня.
!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!
Читайте також
Правда, про яку не хочуть говорити!
Сьогодні ми всі спостерігаємо дуже показову картину. Від пересічної людини до представників влади — майже всі приїхали. Навіть ті, хто не є віруючими або належить до іншого віросповідання, оглянули наслідки ракетного удару російської федерації по Успенському собору. І майже кожен назвав Лавру Святинею, яку потрібно берегти, захищати та виносити питання її збереження на міжнародний рівень.
На чиєму боці Бог — Росії чи України?
Духовні роздуми на основі Біблії Це питання нині кричать на кожному кутку. І питають не від великого розуму чи простої цікавості — тут крик душі, лють, біль і пекуче бажання знайти бодай якусь опору в цьому бардаку.
Зусилля, що змінює: чому піст починається з простого
Останнім часом усе частіше звучить думка: мовляв, у пості головне — «не їсти одне одного», а те, що в тарілці, не має значення. Часто повторюють: їжа не віддаляє і не наближає до Бога, поститися треба «як виходить», і це взагалі другорядне.
Танці перед Вівтарем: що насправді відбулося у Троїцькому соборі Чернігова
Різдвяний перформанс у Троїцькому соборі Чернігова викликав гостру дискусію про межі допустимого в сакральному просторі. Чи є танці в храмі відродженням традицій, чи зневагою до святині?
Різдво чи день програміста: про віру, вибір і відповідальність
7 січня для багатьох — не просто дата в календарі, а питання віри й особистого вибору. Спроба надати цьому дню новий зміст змушує замислитися, без чого людині справді важко жити.
Ханукія в Україні: не традиція, а нова публічна реальність
В Україні ханукія історично не була традицією, але сьогодні її дедалі частіше встановлюють за участі влади