Про «віруючих» ПЦУ, Вальгаллу та День мертвих
День мертвих
Це містична язичницька церемонія військових «Азова», запозичена у стародавніх скандинавів. На ній символічно спалюють дерев'яний човен, яким загиблі азовці «йдуть до Вальгалли».
Кухарчук назвав цей день «найзначимішою датою у році», на якій «ми сповнюємося нових сил для помсти» за мертвих солдатів.
І нічого нового тут немає. «Азов» проводить «Дні мертвих» вже багато років. Важливо тут інше. На пресконференції, присвяченій бійні біля монастиря УПЦ, «митрополит» ПЦУ Яременко назвав Кухарчука та його побратимів «парафіянами ПЦУ», які напали на монастир для «самозахисту». І його взагалі не збентежило, що ці люди зламали щелепу священникові, ногу – 76-річному дідусеві, завдали інших травм клірикам і вірянам УПЦ).
Тепер ці самі «парафіяни ПЦУ» прямим текстом кажуть, що головний день для них – не Великдень і навіть не Різдво, а День мертвих, на якому вони проводжають товаришів «у потойбічний світ, у Вальгаллу, рай для воїнів».
Здається, колективний портрет парафіян ПЦУ заграв новими барвами.
Читайте також
Про ситуацію в Святогірській лаврі
Після вбивства ченця Варсонофія та замаху на вбивство ще двох насельників монастиря багато патріотів заявили, що цей злочин вчинили ворожі диверсанти.
Ти ж щасливий? Тоді навіщо щось змінювати?
Опитування КМІС ніби говорить владі США: подивіться, українцям подобається так жити. Вони не просто всім задоволені, вони щасливі. Їм не потрібен ніякий мир, навіщо щось змінювати?
Портрет «совісті нації»
Шевчук пафосно розмірковує про унікальність української нації та цінність людського життя. І водночас підтримує тотальну мобілізацію, яка цю саму націю перемелює.
ПЦУ в Лаврі: коли «замість хору співає магнітофон»
Парафіян з Лаври вигнали, ченців до храмів не пускають. Зате є жменька «ченців» ПЦУ.
Вбивство у Святогірську, про яке не можна говорити
Логіка підказує, що Зеленському про вбивство ченця доповіли того ж дня.
Трагедія у Святогірській лаврі: сповідництво чи ні?
Вбивці прийшли до монастиря і, почувши у відповідь: «Слава нашому Господу Богу», почали вбивати. Важливо, що жертвам надавали вибір: вони могли відповісти «правильно» і уникнути розправи.