Чому безглуздо виглядають дипломати, а соромно нам?
Пряник для патріарха Варфоломія. Фото: Facebook-страница Andrij Sybiha
Дивовижна новина прийшла зі Стамбула. Глава посольства України в Туреччині Андрій Сібіха радісно повідомив, що він зі співробітниками спік для патріарха Варфоломія пряник у вигляді патріаршої резиденції на Фанарі.
І, здавалося б, чудова ініціатива – віруючі люди привітали свого патріарха з днем народження і зробили для нього подарунок своїми руками. Але є кілька «але».
1. Посольство в Туреччині – це частина державного апарату, який зобов'язаний працювати відповідно до українських законів і, перш за все – Конституцією. А в ній (в який вже раз доводиться нагадувати) прописано, що Церква відділена від держави. Тобто, якщо Сібіха як рядовий віруючий Константинопольського патріархату захоче спекти пряник главі Фанару – він має повне право це зробити. Але посольство України пекти подарункові пряники главі Фанару не повинно. Український народ дипломатів на це не уповноважував.
2. Пряник від посольства в Туреччині – черговий знак, що в МЗС ведуть відверту пропаганду ПЦУ. Досить згадати недавній репост сербського посла «братнього привітання» Думенка Патріарху Порфирію, настирливі розмови ізраїльського посла з Патріархом Феофілом про «розвиток ПЦУ», і хамські випади посольства в Чорногорії проти Блаженнішого Онуфрія.
3. Нарешті, спечений в посольстві пряник – це демонстрація рівня самоповаги і професіоналізму самих дипломатів. Чи можемо ми уявити подібне з боку, скажімо, посольства США або Великобританії? Навряд. Може тому, що там себе більше поважають?
Читайте також
Чи внесуть до Пантеону героїв осіб, які прославляли нацистів?
Важко довести, що люди, які надсилали вітання Гітлеру та прославляли нацистську армію, не підпадають під закон про засудження нацизму.
Про чвари навколо заборони Кохановської
Гнівно викриваючи одне одного, ми відходимо від головного, чому вчить Христос, – від любові.
Про Блаженнішого Онуфрія
Священнослужитель має вести людину до Бога. І не обхідними шляхами через служіння державі, нації чи екології, а найпрямішою і найкоротшою дорогою – дорогою Євангелія.
Чому ВРЦіРО має перейменуватися на «Держслужбу у справах релігій»
Вже кілька років Всеукраїнська рада церков носить неактуальну назву.