В ООН стурбовані переслідуваннями та залякуванням вірян УПЦ

Відділення Організації Об'єднаних Націй у Женеві. Фото: Kim Petersen

29 січня 2024 року була опублікована офіційна відповідь постійної місії України в ООН та інших міжнародних організаціях на заяву Спецдоповідача ООН з питань свободи релігії та переконань, Спеціального доповідача ООН з прав меншин, Спеціального доповідача ООН з питання про право на мирні збори та асоціації про порушення прав вірян Української Православної Церкви. Про це повідомляє сайт правозахисників «Public advocacy».

Юристи повідомляють, що доповідь ООН про порушення прав УПЦ була підготовлена ​​«трьома Спеціальними доповідачами ООН після вивчення звернень вірян та релігійних організацій, заяв нашої та інших правозахисних організацій під час 52-54 сесій Ради з прав людини ООН, особистого виступу митрополита Черкаського і Канівського Феодосія (Снігірьова) під час розгляду доповіді Верховного Комісара ООН з прав людини в Україні, а також письмових звернень керівників низки єпархій УПЦ до міжнародних структур».

«У результаті розгляду зазначеного вище масиву доказів і фактів, Спеціальні доповідачі ООН у своїй комунікації до уряду України зазначили (цитати з тексту комунікаційної заяви спеціальних доповідачів ООН − факти, що викликали їхню стурбованість):

"1.  1 квітня 2023 року один з ієрархів УПЦ отримав від Служби безпеки України (СБУ) повідомлення про підозру за статтями 161 і 436-2 − щодо розпалювання міжрелігійної ворожнечі й виправдання російської агресії, і в його резиденції було проведено обшук. В іншому випадку, 7 серпня 2023 року, відомого релігійного діяча засудили до п'яти років позбавлення волі з конфіскацією майна за вчинення численних злочинів, пов'язаних із конфліктом (за статтями 109, 110, 161 і 436-2). Наразі він перебуває під домашнім арештом, поки вирок оскаржується в апеляційній інстанції.

2. 9 серпня 2023 року Господарський суд Києва визнав законним рішення про розірвання договору від 2013 року, який офіційно закріпив і дозволив УПЦ використовувати частину приміщень як монастир на безоплатній основі. Суд також зазначив, що Києво-Печерська лавра є державною культовою спорудою. Відповідно до цього рішення, 10 серпня 2023 року державні органи, які контролюють Києво-Печерську лавру, заявили, що суд також ухвалив, що передача об'єктів культурної спадщини та реліквій з монастиря має бути завершена УПЦ до кінця року.

3. Ці обмежувальні заходи і випадки розпалювання ненависті та підбурювання до насильства щодо вірян і чернечої громади УПЦ, які відбулися після них, виникли на тлі тверджень, зокрема української влади, що УПЦ не оголосила себе канонічно незалежною церквою у відносинах з іншими православними громадами, зокрема, з Руською православною церквою (РПЦ)...

4. Після подій, пов'язаних із Києво-Печерською Лаврою, у низці областей, переважно в західних регіонах України, було зафіксовано помітне зростання випадків розпалювання ненависті та закликів до насильства щодо вірян УПЦ. Так, 28 березня 2023 року невідомі силою увірвалися до решти храму УПЦ в Івано-Франківську. Під час нападу було розпорошено сльозогінний газ, вірян і священнослужителів насильно вивели з будівлі. У період з 1 лютого до 31 липня 2023 року було зафіксовано кілька десятків випадків фізичного насильства і кілька випадків погроз застосування насильства внаслідок конфліктів між парафіянами різних православних громад. 4 квітня 2023 року Хмельницька міська рада ухвалила рішення про розірвання всіх договорів про володіння УПЦ муніципальною землею. Пізніше того ж дня Хмельницька обласна рада ухвалила аналогічне рішення, заборонивши УПЦ на території всієї області. Кілька міських та обласних рад також заборонили "діяльність УПЦ" у своїх областях.

5. З листопада 2022 року СБУ провела обшуки в кількох монастирях, офісах, навчальних закладах та інших приміщеннях УПЦ в Києві, Рівненській, Житомирській, Івано-Франківській, Чернівецькій, Дніпропетровській, Хмельницькій, Черкаській, Волинській, Херсонській, Тернопільській, Полтавській та Закарпатській областях. У грудні 2022 року Рада національної безпеки і оборони України застосувала персональні санкції проти семи членів керівництва УПЦ. Ці санкції включали в себе блокування особистих рахунків, відкликання ліцензій і дозволів, заборону на оренду і придбання державного майна, а також вилучення нагород і подяк, виданих державою."

У заключній частині своєї комунікаційної заяви Спеціальні доповідачі ООН заявили:

«Ми хочемо висловити своє занепокоєння передбачуваною схемою переслідування УПЦ та її вірян, яка, як видається, пов'язана із законним і мирним здійсненням їхніх прав на свободу релігії або переконань, на свободу вираження поглядів і на свободу об'єднань, закріплених у статтях 18, 19 та 22 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права (МПГПП), ратифікованого державою Україна в 1973 році.

Зокрема, ми занепокоєні цією моделлю залякування, про яку свідчать вищезгадані звинувачення, спрямовані проти чернечої громади УПЦ та вірян з метою змінити їхню релігійну приналежність. Це суперечить забороні на примус, закріпленій у статті 18 МПГПП. Ми також занепокоєні відповідною реакцією (у зв'язку із закликами до насильства та адміністративними санкціями, накладеними на УПЦ загалом), з якою можуть зіткнутися віряни УПЦ, що фактично обмежує їхнє право сповідувати свою релігію».

У «Public advocacy» пишуть, що «текст комунікаційної заяви Спеціальних доповідачів ООН свідчить про визнання на міжнародному рівні фактів порушення прав УПЦ реалізацією системної політики щодо дискримінації цієї конфесії та обмеження прав її ієрархії та вірян».

Водночас юристи зазначають, що «відповідь постійної місії України при ООН та інших міжнародних організаціях № 38/017 від 22 січня 2024 року, надана від імені держави Україна Спеціальним доповідачам ООН, є неповною, а у ряді пунктів містить, на наш погляд, неточності, а саме − неточності, які, на жаль, не є дотриманням закону».

Правозахисники зауважили, що УПЦ «підтвердила свою здатність доносити інформацію про порушення прав своїх вірян на міжнародному рівні». Водночас, за їхніми словами, в ООН «відомий увесь спектр порушень прав вірян і вони розглядають масове припинення прав релігійних організацій на землю рішеннями органів місцевої влади, відкриття кримінальних справ проти релігійних лідерів, застосування до них санкцій, позбавлення прав користування храмами і їхні силові захоплення, риторику ненависті щодо УПЦ та її вірян – як частину системної політики щодо примусу вірян УПЦ до зміни конфесійної належності, що, без сумніву, є порушенням норм міжнародного права і є очевидним фактом».

«Релігійні організації УПЦ наразі мають можливість представити свої заперечення та додаткові аргументи в процесі міжнародного захисту своїх прав, зокрема, виходячи зі змісту відповіді, наданої урядом України на міжнародний комунікаційний запит ООН, або у форматі індивідуальних заяв, адресованих безпосередньо Спеціальному доповідачеві з питань свободи релігій та переконань, а також до Ради з прав людини ООН», − написали правозахисники.

Раніше СПЖ писала, що омбудсмен звинуватив Верховного комісара ООН у брехні.

Читайте також