Олександр Невський – на вихід, Ксенії та Серафиму – приготуватися
Святий благовірний князь Олександр Невський
Логіка зрозуміла – більшість парафіян підміни й не помітять, зате ПЦУ позбавилася «московського» святого (до речі, князя Київського).
Раніше Думенко заявляв, що в ПЦУ планують поступово позбавлятися «російських» святих, але «потрібний час для того, щоб поступово відійти від цієї російської традиції». Водночас він, говорячи про Ксенію Петербурзьку, наголошував, що парафіяни можуть і самі змінювати своїх «російських» небесних покровителів на святих із тим самим ім'ям, але іншої національності.
Тому благовірний князь Олександр Невський лише початок. За ним напевно підуть Ксенія Петербурзька, Сергій Радонезький, Серафим Саровський, «російські» ікони Богородиці і т.д.
Нічого не нагадує? Це ж один в один – знесення пам'ятників Пушкіну, перейменування вулиць Достоєвського, Толстого, Чехова, обструкція композиторам Чайковському та Стравінському.
Чи винні всі ці люди у російському вторгненні? Чи стали їхні твори від цього менш глибокими та талановитими?
Чи мають українці з тієї ж причини відмовлятися від російських святих? Чи стали ці святі через потьмарення своїх нащадків менш близькі до Бога?
У Думенка вже відповіли. А ми з ними згодні?
Читайте також
Патріарх Варфоломій вважає українців носіями «руського мира»?
Предстоятель Константинопольської Церкви прибув до Вільнюса, щоб представити новопризначеного екзарха Литви – єпископа Тамісського Панарета.
Урок для сучасної Церкви з глибини віків
У святителя Леонтія було відсутнє бажання бути «своїм» для місцевої влади та іновірців.
Про те, як Собор УПЦ у Феофанії «перетворився на безчинне зборище»
Усі образи на адресу Собору – ніби це було «зборище», «бруд», «піна» та інше – тримаються не на канонах і не на фактах, а лише на емоціях їхніх авторів.
До якої України ми рухаємося?
Влада вже прямим текстом говорить, що з демографією в Україні – катастрофа, що працювати нікому вже зараз.
Свята Русь стає мусульманською?
У Росії сотні тисяч мусульман вийшли на вулиці святкувати Курбан-байрам. А що ж Україна?
Голос із могили
Ієрарх, який називає себе «главою Православ'я», таємно спілкувався з особою, яку сам же визнав анафемою, і вів з нею переговори про входження до своєї Константинопольської Церкви.