Хто в українській війні на боці добра?
Добро і зло. Фото: «Кореспондент»
Битва, де на боці зла (Росії) перебувають й інші країни, як-от Іран чи Північна Корея.
Абсолютно такими самими категоріями мислять в РПЦ, де називають війну в Україні «священною». Патріарх Кирил каже, що «ми вступили в боротьбу, яка має не фізичне, а метафізичне значення», де РФ «зіткнулася з очевидним викликом зла – того самого зла, що загрожує всьому світу».
Виходить, і одні, й інші християни єдині в думці, що в Україні йде боротьба добра і зла. Водночас і перші, і другі впевнені, що перебувають на боці добра.
От тільки українські християни підтримують свою владу у знищенні УПЦ, а російські – просто підтримують війну на території іншої держави.
Хто правий? Хто з них дійсно на боці добра?
Для християнина бути на боці добра – це виконувати Христові заповіді. Напевно, «метафізичним» українцям варто перечитати дев'яту заповідь блаженства: «Блаженні ви, як ганьбити та гнати вас будуть, і будуть облудно на вас наговорювати всяке слово лихе ради Мене». Росіянам добре було б згадати сьому: «Блаженні миротворці, бо вони синами Божими стануть».
І всім разом звернутися до п'ятої: «Блаженні милостиві, бо помилувані вони будуть».
Читайте також
Патріарх Варфоломій вважає українців носіями «руського мира»?
Предстоятель Константинопольської Церкви прибув до Вільнюса, щоб представити новопризначеного екзарха Литви – єпископа Тамісського Панарета.
Урок для сучасної Церкви з глибини віків
У святителя Леонтія було відсутнє бажання бути «своїм» для місцевої влади та іновірців.
Про те, як Собор УПЦ у Феофанії «перетворився на безчинне зборище»
Усі образи на адресу Собору – ніби це було «зборище», «бруд», «піна» та інше – тримаються не на канонах і не на фактах, а лише на емоціях їхніх авторів.
До якої України ми рухаємося?
Влада вже прямим текстом говорить, що з демографією в Україні – катастрофа, що працювати нікому вже зараз.
Свята Русь стає мусульманською?
У Росії сотні тисяч мусульман вийшли на вулиці святкувати Курбан-байрам. А що ж Україна?
Голос із могили
Ієрарх, який називає себе «главою Православ'я», таємно спілкувався з особою, яку сам же визнав анафемою, і вів з нею переговори про входження до своєї Константинопольської Церкви.