ЛГБТ та «патріоти»: Хижак проти Чужого?

Філарет Денисенко. Фото: Фокус

8 лютого УПЦ КП нагородила солдата-гея (не знаючи, що він гей) Віктора Пилипенка. У ЛГБТ-центрі заявили, що це дещо несподівано (адже Пилипенко – атеїст і гей-активіст), але «справедливо». Але невдовзі у Філарета з'ясували статеві симпатії Пилипенка і нагороду відкликали.

У відповідь ЛГБТ-центр видав публікацію, де назвав Філарета «сексотом КДБ», через який в Україні «віра в Бога і Христа остаточно замінена боротьбою з міфічними "пропагандою гомосексуалізму" та "гендерною ідеологією" у точній відповідності до ідеології їхньої спільної церкви-матері – РПЦ».

І можна було б посміятися над цим кумедним конфліктом, але, насправді, сміятися тут нема над чим. Як тільки ЛГБТ в Україні набере сили (а для цього робиться все можливе), на місці Філарета опиняться всі інші християни. І якщо ти не будеш підтримувати райдужних, то дуже скоро опинишся «сексотом КДБ» і «агентом Кремля». Причому мова зовсім не про УПЦ. Якщо розкатали зразкового патріота Філарета, то не пошкодують і Думенка з Шевчуком.

До речі, той же ЛГБТ-центр тижнем раніше поставив усім у приклад главу Архієпископії Фанара в США Елпідофора, який підтримав закон про гей-шлюби у Греції, а тому «не відступає від демонстративно-дружнього ставлення до ЛГБТ-людей, досі, м'яко говорячи, нехарактерного для православної церкви».

«Православ'ю, як і решті релігій, доводиться шукати своє місце в сучасному світі, пристосовуючись до його реалій», – попереджають гей-активісти. А тому рано чи пізно (скоріше, рано) ультрапатріотичні уніати та думенківці будуть поставлені перед вибором: подальша дружба з владою чи біблійне розуміння статі та шлюбу.

І є великі сумніви, що вони оберуть друге.

Читайте також