В ПЦУ служат на чемодане вместо архиерейской кафедры
На фото — представитель ПЦУ (бывш. УАПЦ) Борис с титулом Херсонский и Каховский служит на чемодане вместо архиерейской кафедры. Фото: Facebook
При создании ПЦУ у некоторой части либерально настроенных православных бытовала иллюзия, что вот, после акта патриарха Варфоломея, произойдёт перезагрузка УПЦ КП и УАПЦ и вместо них появится некая совсем иная, интеллектуальная и прогрессивная церковь.
Термин «перезагрузка» – компьютерный. И предполагает наличие соответствующих друг другу «железа» и «софта». И только при наличии рабочего «харда» возможно переустановить или обновить программное обеспечение. Но если вместо системного блока – деревянные счёты, то разговоры о перезагрузке смешны и нелепы. И даже если к счётам попытаться приспособить клавиатуру или мышку (имею в виду перебежчиков из Церкви), ничего не изменится. Будет только ещё смешнее. Точнее, печальнее. Собственно, что и наблюдается.
На фото — представитель ПЦУ (бывш. УАПЦ) Борис с титулом Херсонский и Каховский служит на чемодане вместо архиерейской кафедры. Кстати, он является у них заместителем главы синодальной богословско-литургической комиссии.
Это из смешного.
А о печальном вы, думаю, и так знаете: избиения, рейдерство, клевета и иные плоды духа, живящего эту структуру...
Таково мое мнение.
Читайте також
Правда, про яку не хочуть говорити!
Сьогодні ми всі спостерігаємо дуже показову картину. Від пересічної людини до представників влади — майже всі приїхали. Навіть ті, хто не є віруючими або належить до іншого віросповідання, оглянули наслідки ракетного удару російської федерації по Успенському собору. І майже кожен назвав Лавру Святинею, яку потрібно берегти, захищати та виносити питання її збереження на міжнародний рівень.
На чиєму боці Бог — Росії чи України?
Духовні роздуми на основі Біблії Це питання нині кричать на кожному кутку. І питають не від великого розуму чи простої цікавості — тут крик душі, лють, біль і пекуче бажання знайти бодай якусь опору в цьому бардаку.
Зусилля, що змінює: чому піст починається з простого
Останнім часом усе частіше звучить думка: мовляв, у пості головне — «не їсти одне одного», а те, що в тарілці, не має значення. Часто повторюють: їжа не віддаляє і не наближає до Бога, поститися треба «як виходить», і це взагалі другорядне.
Танці перед Вівтарем: що насправді відбулося у Троїцькому соборі Чернігова
Різдвяний перформанс у Троїцькому соборі Чернігова викликав гостру дискусію про межі допустимого в сакральному просторі. Чи є танці в храмі відродженням традицій, чи зневагою до святині?
Різдво чи день програміста: про віру, вибір і відповідальність
7 січня для багатьох — не просто дата в календарі, а питання віри й особистого вибору. Спроба надати цьому дню новий зміст змушує замислитися, без чого людині справді важко жити.
Ханукія в Україні: не традиція, а нова публічна реальність
В Україні ханукія історично не була традицією, але сьогодні її дедалі частіше встановлюють за участі влади