В ПЦУ служат на чемодане вместо архиерейской кафедры

На фото — представитель ПЦУ (бывш. УАПЦ) Борис с титулом Херсонский и Каховский служит на чемодане вместо архиерейской кафедры. Фото: Facebook

При создании ПЦУ у некоторой части либерально настроенных православных бытовала иллюзия, что вот, после акта патриарха Варфоломея, произойдёт перезагрузка УПЦ КП и УАПЦ и вместо них появится некая совсем иная, интеллектуальная и прогрессивная церковь.

Термин «перезагрузка» компьютерный. И предполагает наличие соответствующих друг другу «железа» и «софта». И только при наличии рабочего «харда» возможно переустановить или обновить программное обеспечение. Но если вместо системного блока  – деревянные счёты, то разговоры о перезагрузке смешны и нелепы. И даже если к счётам попытаться приспособить клавиатуру или мышку (имею в виду перебежчиков из Церкви), ничего не изменится. Будет только ещё смешнее. Точнее, печальнее. Собственно, что и наблюдается.

На фото — представитель ПЦУ (бывш. УАПЦ) Борис с титулом Херсонский и Каховский служит на чемодане вместо архиерейской кафедры. Кстати, он является у них заместителем главы синодальной богословско-литургической комиссии.

Это из смешного.

А о печальном вы, думаю, и так знаете: избиения, рейдерство, клевета и иные плоды духа, живящего эту структуру...

Таково мое мнение.

Читайте також

На чиєму боці Бог — Росії чи України?

​Духовні роздуми на основі Біблії ​Це питання нині кричать на кожному кутку. І питають не від великого розуму чи простої цікавості — тут крик душі, лють, біль і пекуче бажання знайти бодай якусь опору в цьому бардаку.

Зусилля, що змінює: чому піст починається з простого

Останнім часом усе частіше звучить думка: мовляв, у пості головне — «не їсти одне одного», а те, що в тарілці, не має значення. Часто повторюють: їжа не віддаляє і не наближає до Бога, поститися треба «як виходить», і це взагалі другорядне.

Танці перед Вівтарем: що насправді відбулося у Троїцькому соборі Чернігова

Різдвяний перформанс у Троїцькому соборі Чернігова викликав гостру дискусію про межі допустимого в сакральному просторі. Чи є танці в храмі відродженням традицій, чи зневагою до святині?

Різдво чи день програміста: про віру, вибір і відповідальність

7 січня для багатьох — не просто дата в календарі, а питання віри й особистого вибору. Спроба надати цьому дню новий зміст змушує замислитися, без чого людині справді важко жити.

Ханукія в Україні: не традиція, а нова публічна реальність

В Україні ханукія історично не була традицією, але сьогодні її дедалі частіше встановлюють за участі влади

Про подвійні стандарти та вибірковість церковних традицій

Уже не вперше український інформаційний простір вибухає дискусіями довкола церковних звичаїв. Особливо тоді, коли слова і діла духовних лідерів починають розходитися.