Підставляти іншу щоку або захищатися за законом?

Незвичайна новина прийшла з Мнишина Рівненської області. Регент Свято-Покровської церкви УПЦ Любов Ліщук виграла суд проти своєї односельчанки, прихильниці ПЦУ, яка побила її під час міжконфесійного протистояння 12 травня 2019 року Суд зобов’язав кривдницю, Галину Данилюк принести вибачення і виплатити суму, яку Любов Ліщук витратила на лікування.

Дивно те, що суд прийняв справедливе рішення на користь парафіянки УПЦ. В умовах, коли членів канонічної Церкви прийнято зображати зрадниками і колаборантами, судді потрібно мати неабияку мужність, щоб чесно виконувати свою роботу.

Але набагато цікавішим цей випадок представляється з точки зору християнства, оскільки зачіпає важливу тему: як реагувати на образи і злочини на свою адресу? З одного боку, кримінологія (наука про злочинність) робить однозначний висновок: безкарність злочинів породжує нові злочини. Але, з іншого боку, коли Господь наказав: «А Я кажу вам: не противитись злому. І коли вдарить тебе в праву щоку твою, підстав йому й іншу...» (Мф. 5:39).

Чи правильно вчинила Любов Ліщук, подавши до суду на свою кривдницю? На це питання може відповісти тільки вона сама і тільки сама собі і Богу. Ніхто, хіба що крім її духівника, не може судити про це. Але слід зауважити ось що: віруючі УПЦ не відповідають злом за зло, вони не мстять, не намагаються відповісти тим же. Вони просто використовують ті можливості юридичного захисту своїх порушених прав, які надає їм держава і закон. Може бути, це і є той середній шлях, яким йти під силу всім тим, хто не може ще буквально підставляти кривдникам іншу щоку?

Читайте також