Те, що можна главі Фанара, не можна більше нікому?

Патріарх Варфоломій. Фото: Vima Orthodoxias

«Константинопольська Мати-Церква співчуває своїм дорогим духовним чадам у Росії і приєднується до їхньої скорботи».

Далі він запевнив у своїх молитвах «про упокій душ жертв цього нападу, про якнайшвидше одужання десятків поранених і про те, щоб заступництвом Пресвятої Богородиці втішити й підтримати сім'ї жертв у їхній трагічній втраті та сумному випробуванні».

Співчуття патріарха Варфоломія – вчинок християнський. Але в контексті війни Росії проти України, а також у контексті можливої заборони УПЦ слова глfви Фанара виглядають двозначно.

По-перше, він говорить про те, що Фанар має духовних чад на території Росії. Цікаво, чи можна цю заяву трактувати як свідчення про зв'язки Фанара із державою-агресором?

Якщо так, то чи потрапить Константинопольський патріархат і ВСІ афілійовані з ним структури під дію закону 8371?

По-друге, чи стосуються слова патріарха Варфоломія про молитву за жертв теракту та про підтримку їхніх сімей  полковника спецназу ГРУ РФ Тимура М'ясникова, який загинув у «Крокусі»?

Якщо так, то чому патріарху Варфоломію в Україні дозволено робити те, що не дозволено нікому більше?

Читайте також

Патріарх Варфоломій вважає українців носіями «руського мира»?

Предстоятель Константинопольської Церкви прибув до Вільнюса, щоб представити новопризначеного екзарха Литви – єпископа Тамісського Панарета.

Урок для сучасної Церкви з глибини віків

У святителя Леонтія було відсутнє бажання бути «своїм» для місцевої влади та іновірців.

Про те, як Собор УПЦ у Феофанії «перетворився на безчинне зборище»

Усі образи на адресу Собору – ніби це було «зборище», «бруд», «піна» та інше – тримаються не на канонах і не на фактах, а лише на емоціях їхніх авторів.

До якої України ми рухаємося?

Влада вже прямим текстом говорить, що з демографією в Україні – катастрофа, що працювати нікому вже зараз.

Свята Русь стає мусульманською?

У Росії сотні тисяч мусульман вийшли на вулиці святкувати Курбан-байрам. А що ж Україна?

Голос із могили

Ієрарх, який називає себе «главою Православ'я», таємно спілкувався з особою, яку сам же визнав анафемою, і вів з нею переговори про входження до своєї Константинопольської Церкви.