Те, що можна главі Фанара, не можна більше нікому?
Патріарх Варфоломій. Фото: Vima Orthodoxias
«Константинопольська Мати-Церква співчуває своїм дорогим духовним чадам у Росії і приєднується до їхньої скорботи».
Далі він запевнив у своїх молитвах «про упокій душ жертв цього нападу, про якнайшвидше одужання десятків поранених і про те, щоб заступництвом Пресвятої Богородиці втішити й підтримати сім'ї жертв у їхній трагічній втраті та сумному випробуванні».
Співчуття патріарха Варфоломія – вчинок християнський. Але в контексті війни Росії проти України, а також у контексті можливої заборони УПЦ слова глfви Фанара виглядають двозначно.
По-перше, він говорить про те, що Фанар має духовних чад на території Росії. Цікаво, чи можна цю заяву трактувати як свідчення про зв'язки Фанара із державою-агресором?
Якщо так, то чи потрапить Константинопольський патріархат і ВСІ афілійовані з ним структури під дію закону 8371?
По-друге, чи стосуються слова патріарха Варфоломія про молитву за жертв теракту та про підтримку їхніх сімей полковника спецназу ГРУ РФ Тимура М'ясникова, який загинув у «Крокусі»?
Якщо так, то чому патріарху Варфоломію в Україні дозволено робити те, що не дозволено нікому більше?
Читайте також
Патріарх Варфоломій вважає українців носіями «руського мира»?
Предстоятель Константинопольської Церкви прибув до Вільнюса, щоб представити новопризначеного екзарха Литви – єпископа Тамісського Панарета.
Урок для сучасної Церкви з глибини віків
У святителя Леонтія було відсутнє бажання бути «своїм» для місцевої влади та іновірців.
Про те, як Собор УПЦ у Феофанії «перетворився на безчинне зборище»
Усі образи на адресу Собору – ніби це було «зборище», «бруд», «піна» та інше – тримаються не на канонах і не на фактах, а лише на емоціях їхніх авторів.
До якої України ми рухаємося?
Влада вже прямим текстом говорить, що з демографією в Україні – катастрофа, що працювати нікому вже зараз.
Свята Русь стає мусульманською?
У Росії сотні тисяч мусульман вийшли на вулиці святкувати Курбан-байрам. А що ж Україна?
Голос із могили
Ієрарх, який називає себе «главою Православ'я», таємно спілкувався з особою, яку сам же визнав анафемою, і вів з нею переговори про входження до своєї Константинопольської Церкви.