Гоніння змушують УПЦ вийти на міжнародну арену

Будівля Бундестагу. Фото: bundestag.de

Це звернення складено за всіма правилами юриспруденції та дипломатії, підписане шановними архієреями, і стовідсотково буде розглянуте у німецькому парламенті. Також в Альянсі «Церква проти ксенофобії та дискримінації» пообіцяли, що вони «продовжать подальший діалог з членами Бундестагу та національними парламентами інших країн для пошуку ефективних шляхів захисту релігійної свободи в Україні та в усьому світі». Тобто такі звернення отримають парламенти провідних країн Європи і світу. Ще раніше про переслідування УПЦ правозахисники заявили із трибуни ООН. Також ця тема обговорюється в американському політичному істеблішменті.

Не можна, звичайно, не згадати й зусилля української влади, яка найняла американські лобістські структури та проплатила публікації у ЗМІ, щоб спробувати показати, що в Україні немає гонінь на релігію. Але навіть ця діяльність влади може спрацювати як плюс для Церкви. Відбувається це тому, що тема УПЦ стає дедалі більш обговорюваною на Заході. Правозахисники заявляють про гоніння, лобісти заперечують це, але УПЦ у всіх на слуху.

Це дає той ефект, що УПЦ набуває своєї власної міжнародної суб'єктності. Якщо раніше європейські політики, громадські, а подекуди й релігійні діячі, почувши про УПЦ, не зовсім розуміли, про що йдеться, то сьогодні вона стає дедалі більш відомою. Про неї знають, з її представниками розмовляють, її парафії за кордоном, кількість яких збільшується дедалі більше, стають частиною європейського релігійного ландшафту. Все це різко контрастує зі становищем ПЦУ, яка не має і, відповідно до свого Томоса, не може мати ні закордонних парафій, ні будь-якої взагалі самостійної релігійної активності поза територією України.

Все це працює на авторитет УПЦ за кордоном і сприяє сприйняттю УПЦ як самостійної церковної структури.

Читайте також