По той бік розколу

Архієпископ Ієронім

Несподівана новина прийшла з Греції. Глава Елладської Церкви архієпископ Ієронім зустрівся з Головою Міжпарламентської асамблеї православ’я Сергієм Гавриловим. Бесіда, за словами останнього, була дуже доброзичливою, і, більш того, – архієпископ Ієронім сказав, що шкодує про розкол у Православ’ї і сподівається на відновлення євхаристійного спілкування з РПЦ. Він також натякнув, що, можливо, визнання ПЦУ було помилкою. Сергій Гаврилов передав це такими словами: «Він зробив несподівану заяву. Сказав, що, дійсно, і в священних справах ми припускаємося помилок, і це призводить до тяжких наслідків, страждань людей. Архієпископ сказав, що багато над цим міркував. Він був налаштований дуже по-доброму, дуже добра атмосфера була. Він сказав, що сподівається, що за допомогою Божою, спільними зусиллями, покаянням ми відновимо наше спілкування».

По-перше, і сам факт цієї зустрічі і натяки на власну неправоту, нехай і в дипломатичних формулюваннях – це вже прогрес. Уявити дані слова в устах архієпископа Ієроніма раніше було неможливо. Ситуація з проектом ПЦУ змінюється і всередині України, і за кордоном. Може бути, ці слова є якоюсь підготовкою до більш значущих кроків з «українського питання». Можливо, предстоятель Елладської Церкви сказав «А», перш ніж говорити «Б».

По-друге, справжній розкол у Православ’ї вчинив Константинопольський патріарх Варфоломій, створивши ПЦУ, а архієпископ Ієронім його підтримав, визнавши ПЦУ. Тобто вони обидва знаходяться по той бік розколу. А стояти по той бік розколу, шкодувати про це і нічого не робити, щоб покаятися у відповідному гріху – це дуже дивна позиція.

А по-третє, дуже хотілося б вірити, що сьогодні і архієпископ Ієронім та інші архієреї, що вчинили і підтримали розкол, знаходяться в тому стані, який у притчі про блудного сина описаний такими словами: «Тоді він спам’ятався й сказав...» (Лк. 15:17), тобто вони вже зрозуміли, що вчинили гріх, але для того щоб повернутися до Отця, їм треба пройти ще певний шлях.

Читайте також

Про мобілізацію священника в снайпери

Людина, яка обрала шлях священника, не має права вступати до армії і брати до рук зброю. А про вбивство іншого і говорити абсурдно.

Про цифри: скільки у нас православних, мусульман та іудеїв

Довіра до методів дослідження Центру Разумкова в темі Православ'я – мінімальна.

Чому допомога онкохворим дітям – загроза держбезпеці

Ми вже давно мали б звикнути до витівок деяких народних депутатів, які особливо люто ненавидять УПЦ. Але вони не припиняють дивувати.

Рамадан для влади ближчий, ніж Великий піст?

Невже мусульмани та іудеї, яких у країні трохи більше відсотка населення, стали привілейованим класом? Адже Україна вважається християнською країною.

Молитва для Зеленського

Якщо Думенко складає для походу до Ради молитву, де перераховуються окремо президент, Рада і уряд, ми розуміємо: ці слова адресовані не Богу, а людям, які його запросили до Ради.

ДЕСС: мусульман від ТСН захищаємо, УПЦ – не помічаємо

Влада кидається захищати жменю мусульман, що належать до інших національностей, але демонстративно не помічає цькування мільйонів православних українців.