По той бік розколу

Архієпископ Ієронім

Несподівана новина прийшла з Греції. Глава Елладської Церкви архієпископ Ієронім зустрівся з Головою Міжпарламентської асамблеї православ’я Сергієм Гавриловим. Бесіда, за словами останнього, була дуже доброзичливою, і, більш того, – архієпископ Ієронім сказав, що шкодує про розкол у Православ’ї і сподівається на відновлення євхаристійного спілкування з РПЦ. Він також натякнув, що, можливо, визнання ПЦУ було помилкою. Сергій Гаврилов передав це такими словами: «Він зробив несподівану заяву. Сказав, що, дійсно, і в священних справах ми припускаємося помилок, і це призводить до тяжких наслідків, страждань людей. Архієпископ сказав, що багато над цим міркував. Він був налаштований дуже по-доброму, дуже добра атмосфера була. Він сказав, що сподівається, що за допомогою Божою, спільними зусиллями, покаянням ми відновимо наше спілкування».

По-перше, і сам факт цієї зустрічі і натяки на власну неправоту, нехай і в дипломатичних формулюваннях – це вже прогрес. Уявити дані слова в устах архієпископа Ієроніма раніше було неможливо. Ситуація з проектом ПЦУ змінюється і всередині України, і за кордоном. Може бути, ці слова є якоюсь підготовкою до більш значущих кроків з «українського питання». Можливо, предстоятель Елладської Церкви сказав «А», перш ніж говорити «Б».

По-друге, справжній розкол у Православ’ї вчинив Константинопольський патріарх Варфоломій, створивши ПЦУ, а архієпископ Ієронім його підтримав, визнавши ПЦУ. Тобто вони обидва знаходяться по той бік розколу. А стояти по той бік розколу, шкодувати про це і нічого не робити, щоб покаятися у відповідному гріху – це дуже дивна позиція.

А по-третє, дуже хотілося б вірити, що сьогодні і архієпископ Ієронім та інші архієреї, що вчинили і підтримали розкол, знаходяться в тому стані, який у притчі про блудного сина описаний такими словами: «Тоді він спам’ятався й сказав...» (Лк. 15:17), тобто вони вже зрозуміли, що вчинили гріх, але для того щоб повернутися до Отця, їм треба пройти ще певний шлях.

Читайте також

Про ситуацію в Святогірській лаврі

Після вбивства ченця Варсонофія та замаху на вбивство ще двох насельників монастиря багато патріотів заявили, що цей злочин вчинили ворожі диверсанти.

Ти ж щасливий? Тоді навіщо щось змінювати?

Опитування КМІС ніби говорить владі США: подивіться, українцям подобається так жити. Вони не просто всім задоволені, вони щасливі. Їм не потрібен ніякий мир, навіщо щось змінювати?

Портрет «совісті нації»

Шевчук пафосно розмірковує про унікальність української нації та цінність людського життя. І водночас підтримує тотальну мобілізацію, яка цю саму націю перемелює.

ПЦУ в Лаврі: коли «замість хору співає магнітофон»

Парафіян з Лаври вигнали, ченців до храмів не пускають. Зате є жменька «ченців» ПЦУ.

Вбивство у Святогірську, про яке не можна говорити

Логіка підказує, що Зеленському про вбивство ченця доповіли того ж дня.

Трагедія у Святогірській лаврі: сповідництво чи ні?

Вбивці прийшли до монастиря і, почувши у відповідь: «Слава нашому Господу Богу», почали вбивати. Важливо, що жертвам надавали вибір: вони могли відповісти «правильно» і уникнути розправи.