Святой услышал материнский плач
Святой Иона Одесский. Фото: Facebook Андрей Николаиди
Любой человек в жизни много раз сталкивается с чудесами. Такими маленькими, незаметными, которые можно назвать просто счастливыми случайностями. Но случайностей не бывает. И каждый раз, когда эта неслучайная случайность во всей своей простоте врывается в твой мир, начинаешь понимать, как близко к нам небо.
Сегодня сразу после Литургии я говорил кратенькую проповедь о святом Ионе Одесском. После проповеди подходит ко мне заплаканная женщина и просит молитв о сыне, который три дня назад ушёл выгуливать собаку и пропал. Бедная мама его ищет и уже не знает, что делать. Я ей посоветовал сразу же обратиться за помощью к праведному Ионе, - ведь у него самого были дети и он знает, как болит родительское сердце, когда у детей что-то не так. Зашёл в Алтарь, сам как мог двумя словами помолился и попросил Батюшку Иону помощи. Не успел снять облачения, как меня зовут. Женщина плачет - сын нашёлся. Позвонил с другого номера. И притом, нашёлся в том районе Одессы, где родился и рос праведный Иона. Не прошло и пяти минут, а святой услышал материнский плач этой женщины и пришёл на помощь. Потому что святые рядом потому что небо близко... «не достанет места приклонить колени».
Читайте також
Дві трагедії. Але які різні стандарти
Олександр Мацієвський перед розстрілом сказав: «Слава Україні!». Його вбивство побачив увесь світ. Про нього говорили політики, державні чиновники, українські та світові ЗМІ. Посмертно йому присвоїли звання Героя України. І правильно. Тому що вбивство беззбройної людини — це трагедія і злочин.
Правда, про яку не хочуть говорити!
Сьогодні ми всі спостерігаємо дуже показову картину. Від пересічної людини до представників влади — майже всі приїхали. Навіть ті, хто не є віруючими або належить до іншого віросповідання, оглянули наслідки ракетного удару російської федерації по Успенському собору. І майже кожен назвав Лавру Святинею, яку потрібно берегти, захищати та виносити питання її збереження на міжнародний рівень.
На чиєму боці Бог — Росії чи України?
Духовні роздуми на основі Біблії Це питання нині кричать на кожному кутку. І питають не від великого розуму чи простої цікавості — тут крик душі, лють, біль і пекуче бажання знайти бодай якусь опору в цьому бардаку.
Зусилля, що змінює: чому піст починається з простого
Останнім часом усе частіше звучить думка: мовляв, у пості головне — «не їсти одне одного», а те, що в тарілці, не має значення. Часто повторюють: їжа не віддаляє і не наближає до Бога, поститися треба «як виходить», і це взагалі другорядне.
Танці перед Вівтарем: що насправді відбулося у Троїцькому соборі Чернігова
Різдвяний перформанс у Троїцькому соборі Чернігова викликав гостру дискусію про межі допустимого в сакральному просторі. Чи є танці в храмі відродженням традицій, чи зневагою до святині?
Різдво чи день програміста: про віру, вибір і відповідальність
7 січня для багатьох — не просто дата в календарі, а питання віри й особистого вибору. Спроба надати цьому дню новий зміст змушує замислитися, без чого людині справді важко жити.