Коли активісти хочуть «перевести» храм УПЦ, але не знають куди
Церква в Первомайську
Переходимо на першоджерело – публікацію на місцевому ресурсі «thegard.city». Там розміщені кілька фото, де 15-20 людей спілкуються біля дитячої пісочниці. Чоловіки в шортах, пара нудьгуючих підлітків з телефонами, жінки в брюках і місцевий депутат, – такими виглядали збори «релігійної громади». На горизонті видніється церква, яку ці люди зібралися переводити.
Активісти заявляють, що хочуть в «українську церкву», оскільки їх у 50-х переселили з-під Дрогобича, що вони не розуміють «старослов’янську мову», і що неприпустимо «під час війни Росії з Україною мати російські церкви».
Погодьтеся, такі ж і подібні «аргументи» ми чули десятки разів від людей, які «переводять» храми в ПЦУ. Але випадок у Первомайську виділяється на загальному тлі. Там просто не знають, куди саме вони збираються «переходити».
Одні активісти кажуть про ПЦУ, інші впевнені, що мова йде про «перехід» до Філарета. А публікація в «thegard.city» (називається так: «На Скалі мешканці обговорювали питання переходу до Київського патріархату».
Тобто ці люди не просто від імені церковної громади збираються переводити кудись храм УПЦ, вони ще й не знають, куди саме.
І, думається, ця ситуація дуже символічна для всієї України.
Читайте також
Як Епіфаній став наступником «окупанта»
У системі координат ПЦУ владика Іоанн був живим втіленням тієї самої «духовної окупації» України та Києво-Печерської лаври, з якою вони сьогодні так героїчно борються.
Придворні конфесії України: совість чи ЛГБТ?
«Московських попів» стануть клеймити не лише за відмову переходити в ПЦУ, не лише за юліанський календар, але й за «гомофобію».
Патріарх Варфоломій вважає українців носіями «руського мира»?
Предстоятель Константинопольської Церкви прибув до Вільнюса, щоб представити новопризначеного екзарха Литви – єпископа Тамісського Панарета.
Урок для сучасної Церкви з глибини віків
У святителя Леонтія було відсутнє бажання бути «своїм» для місцевої влади та іновірців.
Про те, як Собор УПЦ у Феофанії «перетворився на безчинне зборище»
Усі образи на адресу Собору – ніби це було «зборище», «бруд», «піна» та інше – тримаються не на канонах і не на фактах, а лише на емоціях їхніх авторів.
До якої України ми рухаємося?
Влада вже прямим текстом говорить, що з демографією в Україні – катастрофа, що працювати нікому вже зараз.