Митрополит Онуфрій: 52 роки служіння
Ієромонах Онуфрій (Березовський). Фото: Фома
Коли Господь говорив притчу про доброго пастиря, Він сказав, зокрема, таке: «…коли виведе овець своїх, йде перед ними; а вівці за ним ідуть, бо знають його голос...» (Ін. 10,4). Це означає, що пастир має показувати пасомим, куди йти. Він сам повинен йти туди, куди хоче привести овець. Йти до Бога, йти в Небесне Царство, яке успадковують убогі духом і вигнані за правду.
Митрополита Онуфрія вже виганяли на початку 1990-х із Чернівецької кафедри. Вигнав тодішній митрополит Київський Філарет. Вигнав за правду. Тепер митрополита Онуфрія вигнали із Києво-Печерської лаври. Також за правду. І переніс він це все як жебрак духом. Навіть вороги не заперечують того, що митрополит Онуфрій – насамперед християнин і чернець, що він є прикладом для віруючих, що він сам повною мірою виконує те, до чого закликає з церковного амвона.
Ще одна характеристика істинного пастиря: «…пастир добрий покладає своє життя за овець» (Ін. 10,11). Ці слова дуже глибокі, адже тут йдеться не лише про те, щоби фізично померти за своїх пасомих. Життя людини складається з багатьох моментів: це й її знання, навички, її авторитет, репутація, це й її становище в суспільстві, матеріальні умови, безпека та багато іншого. І ось усе це, якщо буде потрібно, пастир має принести в жертву заради спасіння своїх овець.
На Блаженнішого Онуфрія звучить багато нарікань з боку як священників, так і простих вірян. Мовляв, він не робить гучних заяв: не проголошує автокефалію, як того вимагають одні, не обрушується гнівними промовами на можновладців, як на того чекають інші. Але в тому ж і проявляється істинність пастиря, що він дбає лише про благо пасомих, про те, щоб їх привести в Небесне Царство, а не про те, щоб зберегти свою репутацію, щоб добре виглядати в очах інших, щоб продовжувати користуватися матеріальними благами, суспільним становищем і таке інше.
Ось ці дві риси: бути прикладом для пастви і бути готовим жертвувати всім своїм, Господь виділив як необхідні для істинного пастиря. Не мудрість, не організаторські здібності, не вміння красиво говорити, а саме це. Молімося, браття і сестри, щоб Господь дав Блаженнішому Онуфрію сили душевні й тілесні донести свій хрест до кінця.
Многая літа!
Читайте також
Коли на Львівщині закривають усі храми УПЦ – це ж свобода віри?
На Галичині влада повністю заборонила УПЦ і полює на віруючих, які ходять на підпільні служби, а в США запевняє, що ніяких утисків в Україні немає.
Чому «благочестя» Епіфанія виправдовує надії Патріарха Варфоломія
На Фанарі впевнені, що Думенко «непохитно стоїть на духовних висотах».
Звернення Думенка до УПЦ про «діалог»: щире чи ні?
Якби в ПЦУ справді хотіли діалогу, вони б ухвалили рішення про скасування захоплень і повернення награбованого.
Куди поїхав цирк? Він був іще вчора
На «службі» ПЦУ з Думенком у захопленому соборі у Володимирі люди є. Але вже наступного дня – без Думенка – людей немає.
Чому розпалювачі ненависті до УПЦ повинні сидіти у в'язниці
Храми будувалися не для перемог однієї держави над іншою, утвердження «українського духу», або «духу» якоїсь іншої нації.
Чи потрібно Блаженнішому поминати главу РПЦ, чи ні?
У соцмережах та на екранах ведуться запеклі баталії, як Митрополиту Онуфрію потрібно вчиняти, а як – не потрібно.