Віряни УПЦ передали свої вимоги у ВР і Офіс Президента (повний текст)

Молитовне стояння вірян УПЦ біля Верховної Ради. Фото: СПЖ

Віряни Української Православної Церкви, які 15 червня взяли участь у молитовному стоянні під стінами Верховної Ради і провели 20-тисячний хресний хід до Офісу Президента, передали владі звернення на захист своїх прав і Церкви і законопроекти проти гонінь на УПЦ, повідомляє громадське об'єднання «Миряни».

СПЖ наводить тексти заяв до голови ВР Дмитра Разумкова і народних депутатів, до Володимира Зеленського, а також законопроектів, які повинні анулювати антицерковні закони.

Шановний Дмитре Олександровичу!

Шановні народні депутати України!

Вельмишановний Володимире Олександровичу!

Мільйони українців, мирян Української Православної Церкви, неодноразово звертались до Верховної Ради України з приводу реалізації нею права законодавчої ініціативи та внесення для розгляду законопроектів щодо визнання такими, що втратили чинність, змін, встановлених Законом України № 2662-VIII «Про внесення зміни до статті 12 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" щодо назви релігійних організацій (об'єднань), які входять до структури (є частиною) релігійної організації (об'єднання), керівний центр (управління) якої знаходиться за межами України у державі, яка законом визнана такою, шо здійснила військову агресію проти України та/або тимчасово окупувала частину території України» від 20.12.2018 року та Законом України № 2673-VIII «Про внесення змін до деяких законів України щодо підлеглості релігійних організацій та процедури державної реєстрації релігійних організацій зі статусом юридичної особи» від 17.01.2019 року.

Ці закони, прийняті Верховної Радою VIII скликання, грубо порушують Конституцію України та наші конституційні права.

Так, Законом України № 2662-VIII в діюче законодавство України внесені зміни, якими передбачене примусове найменування релігійної організації конкретну назвою. Тобто цим законом, всупереч вимогам ч. 3 ст. 35 Конституції України щодо відокремлення держави від церкви, регулюється порядок найменування релігійної організації. Таким чином держава, втручаючись у внутрішні справи релігійної організації у примусовому порядку намагається позбавити Українську Православну Церкву її власної назви, нав'язувати язує своє розуміння її релігійної та ієрархічної структури. Через це, внаслідок прийняття вказаного закону, УПЦ знаходиться під постійним тиском органів державної влади, які відмовляють її релігійним громадам у реєстрації. Релігійні організації УПЦ цим законом позбавлені можливості вносити зміни до установчих документів, змінювати керівників, відкривати рахунки в банківських установах, користуватись послугами нотаріусів, оформлювати права на земельні ділянки під церковними спорудами тощо. За час дії цього закону держава перешкоджає реєстрації близько 500 релігійним організаціям УПЦ.

Законом України № 2673-VIII запроваджено норми, якими встановлена процедура зміни підлеглості релігійних організацій, внаслідок чого легалізована протиправна практика зміни юрисдикції релігійних організацій на підставі використання підроблених документів. Застосування на практиці цих норм призвело до того, що держава, діючи в інтересах новоствореної Православної церкви України (ПЦУ), всіляко сприяє зміні юрисдикції релігійних організацій Української Православної Церкви (УПЦ), реєструючи зміни до установчих документів релігійних громад щодо їх підлеглості Православній церкві України, внаслідок чого відбувається захоплення представниками останньої храмів Української Православної Церкви. За два з половиною роки дії цього закону було змінено юрисдикцію 270 громад УПЦ та захоплено близько 200 православних храмів.

Вказані закони є дискримінаційними по відношенню до Української Православної Церкви. Використовуючи норми цих законів, держава грубо втручається у діяльність Української Православної Церкви та у свободу віросповідання взагалі, що суперечить ст. 35 Конституції України та не відповідає нормам діючого міжнародного права.

Прийняті в інтересах Православної церкви України (ПЦУ) закони про примусову зміну назви та підлеглості крім того, що порушують конституційні права і свободи громадян України, несуть у собі загрозу миру і спокою у нашій державі. З моменту їх прийняття, в Україні збільшилась кількість міжконфесійних протистоянь. Використання антиконституційних Законів церковними рейдерами призводить до щоденної дестабілізації релігійної ситуації у суспільстві, погіршення рівня свободи віросповідання в Україні, створення суттєвих перешкод для духовного та соціального служіння церков і релігійних організацій.

Віряни Української Православної Церкви неодноразово звертались до Вас з вимогами внесення до Верховної Ради України законопроектів, якими б антиконституційні зміни, встановлені Законами України № 2662-VIII та №2673-VIII, втрачали б свою дію, однак неодмінно отримували від Вашого Апарату формальні відповіді. Чисельні звернення громадян, без розгляду по суті були переправлені до Кабінету Міністрів України, хоча мова в них велася про правотворчу діяльність, що є прямою функцією Верховної Ради України, оскільки за ст. 75 Конституції України єдиним законодавчим органом влади в Україні є парламент. Апарат Верховної Ради, ухиляючись від розгляду звернень православних мирян, нехтує інтересами багатомільйонного православного суспільства, що є неприпустимим.

У зв'язку з таким ставленням, миряни, не чекаючи законодавчої ініціативи від парламенту, самостійно розробили два законопроекти, якими зміни, встановлені Законами України №2662-VIII та №2673-VIII, втрачають свою дію. Законопроекти долучаються до цього звернення з вимогою внесення їх до розгляду на сесії Верховної Ради України.

Крім того, розпалюванню релігійної ворожнечі та ненависті в країні сприяє й майбутній візит в Україну Константинопольського патріарха Варфоломія I, який очікується у серпні 2021 року з приводу святкування 30-ї річниці з Дня Незалежності України. Цей візит є відповіддю Константинопольського патріарха на запрошення Президента України Зеленського В. О., яке було вручене останньому 6 березня 2021 року групою народних депутатів України.

Константинопольський патріарх Варфоломій I – не лідер іноземної країни, а релігійний діяч, який до того ж перебуває в конфлікті з Української Православною Церквою.

Тому офіційне запрошення в Україну іноземного релігійного діяча, з яким у найчисленнішої релігійної конфесії країни розірване євхаристичне спілкування, це не просто втручання у внутрішні справи церкви та порушення вимог ст. 35 Конституції України щодо відокремлення церкви від держави, – це загроза міжконфесійному миру в країні.

Це запрошення надихнуло радикально налаштованих прихильників Православної церкви України (ПЦУ) на активні протиправні дії, пов'язані з заволодінням майном релігійних організацій Української Православної Церкви: почастішали випадки захоплення храмів УПЦ. Тільки у квітні-явились в місті у 2021 року радикалами захоплено православні храми в селі Припутні Ічнянського району Чернігівської області та в селі Цвітоха Славутського району Хмельницької області, попереджено захоплення храму в селі Заболоття Ратнівського району Волинської області. В останньому випадку захоплення супроводжувалося насильством стосовно вірян УПЦ.

Мільйони мирян Української Православної Церкви занепокоєні тим, що приїзд до України Константинопольського патріарха Варфоломія I стане імпульсом для масового захоплення храмів, сколихне хвилю насильства в країні та спровокує активізацію нових конфліктів та протистоянь на релігійному ґрунті.

Саме тому ми вважаємо візит Константинопольського патріарха в Україну сьогодні небезпечним.

На підставі викладеного, просимо Вас про наступне:

Шановний Дмитре Олександровичу!

Шановні народні депутати України!

1. Скористатись своїм конституційним правом законодавчої ініціативи та внести на розгляд парламенту України два проекти Законів України, долучені до цього звернення - «Про внесення змін до деяких законів України щодо підлеглості релігійних організацій та процедури державної реєстрації релігійних організацій зі статусом юридичної особи» та «Про внесення змін до Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» щодо виключення деяких положень, які стосуються назви релігійних організацій (об'єднань)», а також проголосувати за їх прийняття на черговій сесії парламенту.

2. При проходженні погоджувальних процедур, слуханнях у комітетах та розгляді вказаних законопроектів у сесійній залі Верховної Ради України забезпечити участь представників ГМ «Миряни» як співавторів проектів законів.

3. Звернутись до Президента України з вимогою відкликати запрошення Константинопольського патріарха Варфоломія I до України на святкування 30-ї річниці з Дня Незалежності України заради збереження миру та спокою в нашій країні.

Вельмишановний Володимире Олександровичу!

На підставі викладеного, просимо Вас про наступне:

1. Скористатись своїм конституційним правом законодавчої ініціативи у Верховній Раді України та внести до парламенту України для розгляду, як невідкладні, два проекти Законів України, долучені до цього звернення - «Про внесення змін до деяких законів України щодо підлеглості релігійних організацій та процедури державної реєстрації релігійних організацій зі статусом юридичної особи» та «Про внесення змін до Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» щодо виключення деяких положень, які стосуються назви релігійних організацій (об'єднань)».

2. Відкликати запрошення Константинопольського патріарха Варфоломія I до України на святкування 30-ї річниці з Дня Незалежності України заради збереження миру та спокою в нашій країні.

Додатки:

- Законопроект «Про внесення змін до деяких законів України щодо підлеглості релігійних організацій та процедури державної реєстрації релігійних організацій зі статусом юридичної особи»;

- Законопроект «Про внесення змін до Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» щодо виключення деяких положень, які стосуються назви релігійних організацій (об'єднань)».

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про внесення змін до деяких законів України щодо підлеглості релігійних організацій та процедури державної реєстрації релігійних організацій зі статусом юридичної особи

Верховна Рада України постановляє:

І. Внести зміни до таких Законів України

1. «Про свободу совісті та релігійні організації» (Відомості Верховної Ради України, 1991, № 25, ст. 284, 1992, № 20, ст. 277, 1992, № 30, ст. 418, 1993, № 10, ст. 76, 1993, № 26, ст. 277, 1994, № 13, ст. 66 із наступними змінами):

1) Статтю 8 викласти у наступній редакції:

«Релігійна громада є місцевою релігійною організацією віруючих громадян одного й того ж культу, віросповідання, напряму, течії або толку, які добровільно об єдналися з метою спільного задоволення релігійних потреб.

Держава визнає право релігійної громади на її підлеглість у канонічних і організаційних питаннях будь-яким діючим в Україні та за її межами релігійним центрам (управлінням) і вільну зміну цієї підлеглості.

Повідомлення державних органів про утворення релігійної громади не є обов'язковим».

2) У статті 14:

частини другу-п'єр яту та сьому-вісімнадцяту виключити.

У зв'язку з цим частину шосту вважати відповідно частиною другою; частини дев'ятнадцяту-двадцять третю вважати відповідно частинами третьою-сьомою.

3) У статті 18:

одного речення у частині першій виключити;

частину другу виключити.

У зв'язку з цим частини третю-дев'ять яту вважати відповідно частинами другою-восьмою.

2. У Законі України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та общественных формувань» (Відомості Верховної Ради України, 2016 р., № 2, ст. 17, № 29, ст. 535, № 47, ст. 800 із наступними змінами):

1) у пункті 14 статті 1:

абзац третій виключити.

У зв'язку з цим абзаци четвертий-шостий вважати третім-п'ятим;

у абзаці четвертому слова «юридичних осіб, (крім випадків, передбачених абзацами другим – четвертим цього пункту)» замінити словами «інших юридичних осіб»;

у абзаці п'ятому після слів «державної реєстрації» доповнити словом «інших»;

2) у частині другій статті 3 слова «, релігійних організацій.» виключити;

3) у частині другій статті 9 пункти 3-1) та 3-2) виключити;

4) у частині першій статті 16:

слова «та випадку, передбаченого абзацом іншим цієї частини)» виключити;

абзацом другий виключити;

5) у частині третій статті 17 абзацом останній абзац виключити;

6) у частині третій статті 29:

у абзаці іншому після слова «та релігійної організації» виключити;

абзац третій виключити;

у зв'язку з цим абзаци четвертий та п'ятий вважати абзацами третім та четвертим.

ІІ. Прикінцеві положення

1. Цей закон вступає в силу з моменту його публікації.

2. Кабінету Міністрів України у тримісячний рядків з дня набрання чинності цим Законом привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом.

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про внесення змін до Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» щодо виключення деяких положень, які стосуються назви релігійних організацій (об'єднань).

Верховна Рада України постановляє:

I. Частини сьому та восьму статті 12 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" (Відомості Верховної Ради УРСР, 1991 р., № 25, ст. 283; Відомості Верховної Ради України, 1994 р., № 13, ст. 66 із наступними змінами) виключити.

ІІ. Прикінцеві положення

1. Цей закон вступає в силу з моменту його публікації.

2. Кабінету Міністрів України у тримісячний рядків з дня набрання чинності цим Законом привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом.

Як повідомляла СПЖ, 15 червня відбулося молитовне стояння вірян УПЦ біля Верховної Ради і хресний хід до Офісу Президента – як це було.

Читайте також