Що потрібно, щоб Президент помітив віруючих УПЦ?

20000 не просто віруючих, але громадян України, виборців, переважна більшість яких (ризикнемо припустити, що це число близько до 100%) на президентських виборах голосувало за Зеленського. Акція планувалася заздалегідь, але Президент не знайшов часу 15 червня зустрітися з цими людьми особисто. Що ж, ми не в претензії, у Зеленського кожен день – важливі державні справи. Проте, Володимир Олександрович вчора відреагував на стояння віруючих. Спілкуючись з декількома журналістами, Зеленський заявив, що «там у церкві знову не те», оскільки під Верховною Радою стояли «бабулі і діти в жовтих кепочках ОПЗЖ».

І тут слід зробити застереження, що після того, як віруючі пішли від ВР хресним ходом до Адміністрації Президента, до Ради прийшли на мітинг прихильники ОПЗЖ. Ті самі «бабулі в жовтих кепочках». Тобто Президент банально переплутав віруючих і ОПЗЖ-шників. З ким не буває? Коли ти змушений щодня думати про народ, таке не дивно. Але давайте подивимося, в якому контексті Зеленський вимовив свої слова? «У цих бабуль повинно бути достатньо грошей, щоб вони не виходили (на такі мітинги)». Іншими словами, Президент заявив, що ті, хто стоять під Радою, чи віруючі УПЦ, чи то прихильники ОПЗЖ (а може в свідомості Зеленського це одні і ті ж люди), прийшли туди, тому що їм заплатили.

Безумовно, ми не можемо розписуватися за ОПЗЖ, але віруючі УПЦ прийшли туди явно не за гроші. І слова Президента – це очевидна образа цих людей, образа громадян України і виборців.

Повторимося, від помилок не застрахований ніхто. Але що мав би зробити глава держави в такій ситуації? Звичайно, вибачитися. Але хіба панське це діло? За Зеленського спробував заступитися радник глави Офісу Президента Михайло Подоляк, який заявив, що «слова Президента не мали ані найменшого відношення до заходу УПЦ і тим більше до почуттів та емоцій віруючих. Це треба чітко і недвозначно підкреслити». Що тут сказати?

1. Зеленський чітко сказав «там в церкві знову щось не те». Оскільки ОПЗЖ до Церкви відношення не має, а ніяких інших релігійних організацій у цей день під ВР не було, слова Подоляка абсолютно не переконують. Зеленський явно говорив про УПЦ.

2. Навіть в риториці чиновника АП жодного слова вибачення не прозвучало. Мовляв, факту образи не було, вибачатися нема за що.

3. Після слів Зеленського «Миряни» запустили флешмоб # жовті_кєпочкі, де запропонували писати Президенту в соцмережах із закликом вибачитися перед віруючими.

Які висновки?

Зеленський починав як «народний президент», який завжди готовий вислухати і допомогти звичайним простим українцям, в тому числі і віруючим. Зараз все виглядає трохи інакше. І чомусь здається, що миряни УПЦ навряд чи дочекаються вибачень від Президента. Чи дочекаються вони реакції на свої звернення на захист Церкви? Судячи з усього, щоб переконати в чомусь Володимира Олександровича, 20000 людей недостатньо. Потрібно більше, хоча б разів у 10-15. Скоро буде хресний хід у День Хрещення Русі. Може, допоможемо Президенту, православні?

Читайте також

Українці без тепла і світла тільки радіють і танцюють?

Глава УГКЦ неодноразово критикував план США щодо досягнення миру. І тепер він каже, мовляв, українці готові терпіти війну стільки, скільки потрібно, їх знищують, а вони лише співають і танцюють.

Коли на Львівщині закривають усі храми УПЦ – це ж свобода віри?

На Галичині влада повністю заборонила УПЦ і полює на віруючих, які ходять на підпільні служби, а в США запевняє, що ніяких утисків в Україні немає.

Чому «благочестя» Епіфанія виправдовує надії Патріарха Варфоломія

На Фанарі впевнені, що Думенко «непохитно стоїть на духовних висотах».

Звернення Думенка до УПЦ про «діалог»: щире чи ні?

Якби в ПЦУ справді хотіли діалогу, вони б ухвалили рішення про скасування захоплень і повернення награбованого.

Куди поїхав цирк? Він був іще вчора

На «службі» ПЦУ з Думенком у захопленому соборі у Володимирі люди є. Але вже наступного дня – без Думенка – людей немає.

Чому розпалювачі ненависті до УПЦ повинні сидіти у в'язниці

Храми будувалися не для перемог однієї держави над іншою, утвердження «українського духу», або «духу» якоїсь іншої нації.