Що потрібно, щоб Президент помітив віруючих УПЦ?

20000 не просто віруючих, але громадян України, виборців, переважна більшість яких (ризикнемо припустити, що це число близько до 100%) на президентських виборах голосувало за Зеленського. Акція планувалася заздалегідь, але Президент не знайшов часу 15 червня зустрітися з цими людьми особисто. Що ж, ми не в претензії, у Зеленського кожен день – важливі державні справи. Проте, Володимир Олександрович вчора відреагував на стояння віруючих. Спілкуючись з декількома журналістами, Зеленський заявив, що «там у церкві знову не те», оскільки під Верховною Радою стояли «бабулі і діти в жовтих кепочках ОПЗЖ».

І тут слід зробити застереження, що після того, як віруючі пішли від ВР хресним ходом до Адміністрації Президента, до Ради прийшли на мітинг прихильники ОПЗЖ. Ті самі «бабулі в жовтих кепочках». Тобто Президент банально переплутав віруючих і ОПЗЖ-шників. З ким не буває? Коли ти змушений щодня думати про народ, таке не дивно. Але давайте подивимося, в якому контексті Зеленський вимовив свої слова? «У цих бабуль повинно бути достатньо грошей, щоб вони не виходили (на такі мітинги)». Іншими словами, Президент заявив, що ті, хто стоять під Радою, чи віруючі УПЦ, чи то прихильники ОПЗЖ (а може в свідомості Зеленського це одні і ті ж люди), прийшли туди, тому що їм заплатили.

Безумовно, ми не можемо розписуватися за ОПЗЖ, але віруючі УПЦ прийшли туди явно не за гроші. І слова Президента – це очевидна образа цих людей, образа громадян України і виборців.

Повторимося, від помилок не застрахований ніхто. Але що мав би зробити глава держави в такій ситуації? Звичайно, вибачитися. Але хіба панське це діло? За Зеленського спробував заступитися радник глави Офісу Президента Михайло Подоляк, який заявив, що «слова Президента не мали ані найменшого відношення до заходу УПЦ і тим більше до почуттів та емоцій віруючих. Це треба чітко і недвозначно підкреслити». Що тут сказати?

1. Зеленський чітко сказав «там в церкві знову щось не те». Оскільки ОПЗЖ до Церкви відношення не має, а ніяких інших релігійних організацій у цей день під ВР не було, слова Подоляка абсолютно не переконують. Зеленський явно говорив про УПЦ.

2. Навіть в риториці чиновника АП жодного слова вибачення не прозвучало. Мовляв, факту образи не було, вибачатися нема за що.

3. Після слів Зеленського «Миряни» запустили флешмоб # жовті_кєпочкі, де запропонували писати Президенту в соцмережах із закликом вибачитися перед віруючими.

Які висновки?

Зеленський починав як «народний президент», який завжди готовий вислухати і допомогти звичайним простим українцям, в тому числі і віруючим. Зараз все виглядає трохи інакше. І чомусь здається, що миряни УПЦ навряд чи дочекаються вибачень від Президента. Чи дочекаються вони реакції на свої звернення на захист Церкви? Судячи з усього, щоб переконати в чомусь Володимира Олександровича, 20000 людей недостатньо. Потрібно більше, хоча б разів у 10-15. Скоро буде хресний хід у День Хрещення Русі. Може, допоможемо Президенту, православні?

Читайте також

Не дати приводу тим, хто шукає приводу

Закликаємо буковинців захищати свої храми, але лише молитвою. І пам'ятати, ми – християни. Ми проти насильства.

«Весна прийде – саджати будемо»?

У 2019 році Володимир Зеленський йшов на вибори під гучним гаслом «Весна прийде – саджати будемо».

Як можна так відверто брехати?

Ми розуміємо, що країна на порозі великих змін, і тому ПЦУ прагне награбувати всього й якомога більше, «як в останній день». Але ж має бути хоч якесь християнське сумління.

Коли вже Порошенко вийде із «Московського патріархату»?

Хлопці з чернівецької «ЄС» публічно зізналися у підробці та шахрайстві – вони від імені релігійних громад УПЦ «переводили» їх до юрисдикції іншої конфесії.

Автобіографія Новинського як доказ його «розпалювання»

Хто-небудь пам'ятає дії Новинського, що «розпалювали»? На тлі безкарних захоплень храмів УПЦ із ламаннями щелеп такі заяви ГБР виглядають просто якимось стебом.

Про Києво-Печерську лавру

17 лютого відзначається день блаженної кончини єпископа Нестора (Тугая), останнього намісника Києво-Печерської лаври перед її закриттям Радами у 1961 році.