О признании раскольников Кипрской Церковью

Иерархи Кипрской Православной Церкви

Интересная ситуация, которая осталась не замеченной в церковных СМИ.

11 июня происходило на Кипре торжественное празднование памяти апостола Варнавы - основателя Кипрской Церкви. Традиционно в этот день почти все митрополиты этой Церкви приезжают в Никосию и сослужат Архиепископу. В этом году событие было втройне праздничным: кроме торжественной памяти апостола Варнавы, в этот день состоялось открытие нового собора в Никосии, и кроме того, состоялся визит главы Элладской Православной Церкви.

Однако, как видно из публикаций на сайте (https://churchofcyprus.org.cy/epikairotita) Кипрской Архиепископии никто из митрополитов, которые не захотели ранее признать СЦУ, не прибыл на богослужение, а некоторые прибыли и не стали служить, уехав, не дожидаясь литургии.

Поэтому повторюсь, что далеко не все еще решено в этой Церкви касательно признания раскольников, и ситуация может измениться в будущем ввиду устойчивой позиции весьма значительной части епископата этой Церкви, которая не хочет признавать легализацию раскольников.

Поэтому в очередной раз призываю взвешенно относиться к Кипрской Церкви т.к. на самом деле в этой Церкви сейчас много таких иерархов, которых по праву можно назвать исповедниками веры.

Читайте також

Дві трагедії. Але які різні стандарти

Олександр Мацієвський перед розстрілом сказав: «Слава Україні!». Його вбивство побачив увесь світ. Про нього говорили політики, державні чиновники, українські та світові ЗМІ. Посмертно йому присвоїли звання Героя України. І правильно. Тому що вбивство беззбройної людини — це трагедія і злочин.

Правда, про яку не хочуть говорити!

Сьогодні ми всі спостерігаємо дуже показову картину. Від пересічної людини до представників влади — майже всі приїхали. Навіть ті, хто не є віруючими або належить до іншого віросповідання, оглянули наслідки ракетного удару російської федерації по Успенському собору. І майже кожен назвав Лавру Святинею, яку потрібно берегти, захищати та виносити питання її збереження на міжнародний рівень.

На чиєму боці Бог — Росії чи України?

​Духовні роздуми на основі Біблії ​Це питання нині кричать на кожному кутку. І питають не від великого розуму чи простої цікавості — тут крик душі, лють, біль і пекуче бажання знайти бодай якусь опору в цьому бардаку.

Зусилля, що змінює: чому піст починається з простого

Останнім часом усе частіше звучить думка: мовляв, у пості головне — «не їсти одне одного», а те, що в тарілці, не має значення. Часто повторюють: їжа не віддаляє і не наближає до Бога, поститися треба «як виходить», і це взагалі другорядне.

Танці перед Вівтарем: що насправді відбулося у Троїцькому соборі Чернігова

Різдвяний перформанс у Троїцькому соборі Чернігова викликав гостру дискусію про межі допустимого в сакральному просторі. Чи є танці в храмі відродженням традицій, чи зневагою до святині?

Різдво чи день програміста: про віру, вибір і відповідальність

7 січня для багатьох — не просто дата в календарі, а питання віри й особистого вибору. Спроба надати цьому дню новий зміст змушує замислитися, без чого людині справді важко жити.