День народження за ґратами

Андрій Овчаренко в суді. Фото: СПЖ

Він чесно та професійно займався журналістикою і не боявся говорити на захист Церкви, за що й сидить тепер за ґратами. Про таких людей, які не вчинили жодних злочинів, але опинилися в неволі за правду, апостол Петро говорить наступне: «Тільки б не постраждав хтось із вас, як убивця, чи злодій, чи лиходій, чи як зазіхаючий на чуже; а як Християнин, то не соромся, але прославляй Бога за таку долю» (1 Петр. 4:15,16). Ці слова легко говорити, але важко виконувати. Тяжко дякувати Богу за тісну камеру, в якій не можна нормально рухатися, за сперте повітря, яким важко дихати, за болі в спині, на які начхати тюремній адміністрації. За душні автозаки, за мізерну тюремну їжу та ще багато за що. За те, що не можеш провести день народження в колі рідних і близьких, врешті решт…

На пропозицію прославити Бога можна було б лише саркастично усміхнутися, якби ці слова не написала людина, яка сама пройшла все це. Апостол Петро відчув і рани, і в'язниці, і кайдани. Його заарештовували, били, мучили голодом і холодом. Він мав право так написати.

А ще апостол Петро написав: «…радійте, прискорботівши тепер трохи, якщо треба, від різних спокус, щоб випробувана віра ваша виявилася коштовнішою за те, що гине, хоч і вогнем випробуваного золота, до похвали і честі і слави в явленні Ісуса Христа…» (1Петр. 1:6,7). Таку віру не можна набути, лежачи на комфортному дивані, а от у тюремній камері можна придбати.

Давайте побажаємо Андрію сил духовних і тілесних, щоб ця віра, яка пройшла через випробування, яка не зламалася під тяжкістю скорбот і яка виявилася ціннішою за золото, стала для нього тим безцінним даром, який він винесе, вийшовши на волю. Сподіваємось, що дуже скоро. Молимося за це і робимо все можливе.

З Днем народження!

Читайте також